Сьогодні у Кабінеті Міністрів планується обговорення держбюджету на наступний рік. До 15 вересня документ повинні передати на розгляд Верховної Ради. Основні параметри проекту вже відомі, у суботу можливе лише їх невелике коректування. Перший віце-прем’єр Микола Азаров повідомив, що доходна і витратна частина скарбниці становитимуть однакову суму — 58,5 мільярда гривень. Раніше в уряді з’явилася інформація про можливий дефіцит держбюджету в 0,5%, який передбачається покрити за рахунок доходів від приватизації. Але Микола Азаров запевняє, що «у будь- якому випадку бюджет буде збалансованим за доходами і витратами».
Таким чином, уряд наступного року сподівається зібрати податків на 10% більше, ніж цього. Таке амбіційне завдання передбачається виконати, передусім, за рахунок інерційного зростання економіки, що продовжується сьогодні. За підсумками семи місяців 2003 року зростання українського ВВП становило 5,1% і дорівнює 60% від рівня 1990 року. Чи запропонують вітчизняним платникам податків якісь особливі стимули для активізації відрахувань до бюджету, поки що неясно. Після конфузу, що стався із законом про зниження ставки податку на додаткову вартість із 20 до 17%, Микола Азаров не наважується спрогнозувати, що в нашій країні буде з податками в найближчому майбутньому. Iз його слів, Кабмін обов’язково зробить спробу з другого разу знизити ПДВ й одночасно скасувати пільги зі сплати цього податку. Але навіть якщо Верховна Рада все ж погодиться з цією пропозицією, залишається неясним, з якого моменту відповідний закон набуде чинності. Згідно з Бюджетним кодексом, будь- які податкові зміни, що відбулися в 2003 році, повинні почати діяти лише з 2004 року. Проте вже неодноразово депутати ігнорували цю вимогу.
A поки що, зі слів Миколи Азарова, урядовий варіант бюджету 2004 року розрахований на нинішній податковій базі. Щоправда, тут же він зауважив, що, якщо депутати вирішать ввести знижену ставку ПДВ вже з січня, Кабміну буде під силу оперативно перерахувати майбутні доходи державної скарбниці. Найбільшим головним болем цей сценарій загрожує обласним адміністраціям і меріям. Вони підверстують свої бюджети під державний, і якщо депутати визначаться зі ставкою ПДВ лише до грудня, місцеві ради просто не встигнуть до кінця року виправити свої бюджети. Чим це загрожує, добре знають працівники організацій, яких фінансує держава. Їм після новорічних свят уже неодноразово затримували зарплату в зв’язку з відсутністю в держадміністраціях затвердженої формули витрат.
До речі, наступного року доходи держави від податків і зборів уперше за історію України порівну розділять між центральним і місцевими бюджетами. Цього року обладміністраціям залишають лише 43% доходів, а позаминулого цей показник і зовсім дорівнював 37%. Губернатори начебто мають бути цим задоволені. Але вже сьогодні відомо про консультації, які проводять керiвники Харківської, Луганської, Донецької та Львівської областей із депутатськими групами і фракціями, які представляють їхній регіон, щоб пролобіювати собі додаткові субвенції і послаблення. Вже нині очевидно, що остаточний варіант держбюджету буде традиційно до невпізнання змінено у стінах Верховної Ради.
Зважаючи на те, що наступний рік для депутатів передусім ознаменується президентськими виборами, навколо держбюджету-2004 очікуються не стільки економічні, скільки політичні дискусії. Так уже повелося в Україні, що наймогутнішим фінансовим джерелом для проведення передвиборних кампаній є місцеві та центральні бюджети.
Продовження теми на стор. "Подробиці"
