Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Системи немає, звідси і результат»

16 липня, 2003 - 00:00

ЦIНИ

На початку своєї короткої вступної промови Леонід Кучма зазначив, що темпи економічного зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли вдвічі. Позитивні зрушення спостерігаються у структурі виробництва, нарешті зрушила з місця податкова реформа (хоч більшість необгрунтованих пільг, за словами Президента, усе ще залишається), четвертий місяць перевиконується державний бюджет. На 27% збільшилися обсяги експорту і на 29% — імпорту, виросла купівельна спроможність населення, розширився споживчий ринок. Разом з тим ситуація, що склалася на продовольчому ринку останнім часом, не могла не викликати тривогу. Президент висловив думку, що стрибок цін на продукти був зумовлений не їхнім дефіцитом, а ажіотажним попитом, на який місцева влада не спромоглася адекватно відреагувати. Л. Кучма наголосив, що поставив вимогу Кабінету Міністрів проаналізувати причини того, що сталося. «Мене як президента не цікавить, скільки кримінальних справ порушили правоохоронні органи, — зазначив глава держави. — Мене цікавить, чи будуть вжиті заходи, щоб наступного року подібне не повторилося». Посилаючись на прогнози експертів, Л. Кучма наголосив, що нинішній урожай очікується на рівні 1999—2000 років і у країні «немає жодних підстав для паніки»: «Україна була і буде з хлібом».

«Який уряд — нинішній чи попередній — більш причетний до створення ажіотажу на продовольчому ринку і які будуть висновки, зокрема й кадрові?» Винні усі, підкреслив Президент, відповідаючи на це запитання «Дня». «Ймовірно, і попередній уряд, який не склав чіткої картини, — якби люди знали, що запасів хліба у нас вистачить на рік, такого б не було», — зауважив глава держави. І продовжив: «Чи знаєте ви, що у країнах Заходу, зокрема у США, чиновникам категорично заборонено коментувати майбутній урожай? Наші ж чиновники ще взимку почали через ЗМІ скаржитися на те, що спочатку все вимерзло, а потім все вигоріло. Якщо бачили, що вимерзло, то чого ж запобіжних заходів не вживали?» Тому відповідь на запитання, хто більше винен, а хто — менше, на думку Президента, очевидна: «Системи немає, звідси й результат». І жодними адміністративними заходами подібну ситуацію, вважає глава держави, не виправити, — особисто він категорично проти таких заходів. «Єдине, про що я попросив прем’єр-міністра, — сказав Л. Кучма, — ні сіло ні впало не знімати всім голови. Передусім слід подивитися, чи здатні члени уряду та влада на місцях виправити становище». Схоже, опозиція, яка на ажіотажній хвилі прагне «крові» аграрного блоку уряду разом з міністром економіки, вже отримала відповідь на свої вимоги.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Серед основних зовнішньополітичних підсумків «семестру» Президент назвав продовження «інтенсивного, повнокровного» діалогу України з Європейським Союзом. Нині на порядку денному, за його словами, — підготовка до саміту Україна — ЄС, який має відбутися 2—3 жовтня в Ялті.

Із задоволенням, за його власним висловом, Л. Кучма констатував і наявність позитивних зрушень у відносинах України зі Сполученими Штатами, свідченням чого є, на його думку, українсько-американська співпраця у стабілізації ситуації в Іраку, активна взаємодія в реалізації стратегії євроатлантичної інтеграції, а також поглиблення співпраці США з ГУУАМ.

Водночас Президент України знову наголосив, що головним економічним і політичним партнером нашої держави є Росія, розвитком відносин з якою (як і з іншими країнами СНД) Леонід Кучма «має всі підстави бути задоволеним». Зміна статусу Росії у зовнішній політиці України стане, переконаний Л. Кучма, трагедією для української держави.

ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА

Попри те, що у своїй «вступній» промові Президент жодного слова не сказав про внутрішньополітичні підсумки півріччя, перше ж журналістське запитання стосувалося саме їх. «Чи узгоджували представники парламентської більшості напередодні голосування 11 липня свою позицію з Президентом, — як відомо, опозиція безупинно звинувачує президентську адміністрацію в тому, що та чинить тиск на більшість...». «До чого тут тиск, якщо є позиція?», — у відповідь на це запитання зауважив Леонід Кучма, попросивши не плутати Божий дар «з іншим». Президент назвав останні півроку роботи Верховної Ради «дуже плідними», — «парламент, слід йому віддати належне, прийняв чимало доленосних рішень». Що ж стосується відмінностей у підходах до проблеми політичної реформи, то основу для конфронтації депутатський корпус заклав, за словами Президента, створивши відповідну парламентську комісію, — яка до того ж так і не досягла консенсусу. «Чи можна порівняти її документ, під яким стоять підписи 150 депутатів, із законопроектом, відредагованим з урахуванням результатів всенародного обговорення та соціологічних досліджень?» — запитав Л. Кучма. Повертаючись до подій минулих четверга і п’ятниці, Президент сказав, що голова ВР Володимир Литвин справді телефонував йому 10 липня о пів на дванадцяту ночі і повідомив, що є «якийсь вихід» зі становища, що склалося. На що Леонід Кучма, з його слів, порадив спікеру «працювати з урядом» — згідно з політичним договором, який обидві сторони підписали у Маріїнському палаці. На думку Л. Кучми, перевівши стрілки на Конституційний Суд, парламент продемонстрував, що не бажає брати на себе відповідальність за долю політичної реформи. Леонід Кучма у свою чергу не хоче, щоб президентський законопроект — «хоч він уже не президентський, оскільки враховує думку громадськості», — став «каменем спотикання». «Я дав доручення оцінити з правового погляду можливість відкликати цей законопроект із Конституційного Суду, — заявив Президент журналістам, які не чекали нічого подібного. — Якщо парламенту подобається його проект, то нехай він спробує провести відповідно до нього політреформу».

Леонід Кучма також вкотре спростував чутки про те, що він збирається шляхом зведення президентських і парламентських виборів в один рік пролонгувати власні повноваження. «Знайдіть, будь ласка, у моєму законопроекті можливість продовжити повноваження, — напівсерйозно-напівжартома звернувся він до журналістки, яка зачепила цю тему, — і я вам виставлю пляшку...»

КАДРИ

Особливу увагу на прес- конференції було приділено кадровій політиці. Президент повідомив, що призначив міністром екології висуванця Народно-демократичної партії Сергія Полякова, главою Кіровоградської обласної держадміністрації ректора Кіровоградського державного технічного університету Михайла Чорновола, а екс-губернатор Кіровоградщини Василь Моцний відтепер — перший заступник міністра промислової політики.

Журналісти також настійно цікавилися, чи піде у відставку міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, який нещодавно відзначив 65-річчя. Президент зауважив, що «з великою симпатією» ставиться до цієї людини, робота якої була вкрай необхідна Україні, але разом з тим збирається дотримуватися закону, що передбачає складання повноважень державними службовцями після досягнення ними певного віку.

Задовольняючи цікавість представників мас-медіа, Президент також заявив, що задоволений роботою глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука і не бачить підстав для його звільнення. «Підстав немає жодних. Я вважаю, що Адміністрація Президента працює чітко і зважено», — сказав глава держави.

На запитання ж, чому затягується пауза з призначенням нового секретаря Ради національної оборони й безпеки України (замість Євгена Марчука, який став міністром оборони), Леонід Кучма відповів відверто: «Думаю...»

Мар’яна ОЛІЙНИК, «День»
Газета: