Учора співробітники АНТК імені Антонова (а особливо ті, хто має стосунок до міжнародних вантажних авіаперевезень) мали всі підстави пересвідчитися, що працювати від імені української держави на світовому ринку ризиковано. 26 червня в аеропорту міста Гузбей на підставі рішення Верховного суду Канади командиру повітряного судна Ан-124 (більше відомого широкій публіці як «Руслан») було вручено постанову про арешт літака у зв’язку з позовом компанії «TMR Energy Limited». Парадокс, власне, полягає у тому, що претензії на загальну суму $62 млн. TMR висунула аж ніяк не до АНТК, а до Фонду державного майна України. З чого випливає, що вітчизняним авіаторам (які прибули, до речі, на територію канадської військової бази в провінції Ньюфаундленд, щоб доставити спорядження для італійських військовослужбовців), просто не пощастило. Причому, якщо вірити інформації української служби Бі-Бі-Сі, не пощастило настільки, що відсутність узгодженого рішення між TMR і Кабінетом Міністрів України може призвести до продажу літака на користь енергетичної компанії.
Схоже, що канадському адвокату компанії «Антонов Дизайн Бюро» (за даними керівника прес-служби українського МЗС Маркіяна Лубківського, його залучено до справи) доведеться неабияк попрацювати, щоб уникнути продажу літака. А те, що МЗС України тримає цю справу «під контролем», у даній ситуації навряд чи матиме вирішальне значення. Адже про проблеми, що можуть виникнути у компаній України, які працюють із власністю держави за межами країни, нашим чиновникам стало відомо ще минулого року. Тоді на рівні стокгольмського Міжнародного арбітражного суду розглядали справу одного україно-канадського СП. І в результаті було прийняте рішення, суть якого, зі слів юриста з ФДМ Андрія Підгайного, зводиться до того, що ТМR отримала підстави подавати позови в окремо взятих країнах (що ця компанія, згідно з інформацією ФДМ, і робить «по всьому світу», а якщо точніше, то «у США, Франції, Бельгії, Канаді») з претензією на арешт державного майна України.
Отже, арешт «Руслана» в Канаді, судячи з усього, став громом серед ясного неба для багатьох, але навряд чи для чиновників ФДМ. Андрій Підгайний стверджує, що «у Фонду були відсутні кошти на фінансування адвокатів, а всі процеси відбувалися без належного фінансування інтересів України». У результаті — «реально виграшну справу» держава програла, але подала апеляцію. І щонайбільше доти, поки ця апеляція проходить розгляд, TMR намагатиметься реалізувати своє право на арешт майна України. Що, як тепер зрозуміло, їй вдається.
У зв’язку з цим не зайвим було б нагадати, що все державне майно у нашій країні прийнято вважати надбанням платників податків. Тому той факт, що один із засновників україно-канадського СП (компанія TMR) висуває претензії до іншого (в кінцевому результаті — до України), більше того, виграє цей позов на Міжнародному арбітражі, вартувало, щонайменше, оприлюднити. Ще запитання: чому крайньою в історії з вищезазначеним СП виявилася держава як суб’єкт міжнародних економічних відносин? Згідно з інформацією ФДМ, цьому передувала приватизація.
А поки залишається констатувати, що заплатити за проблемними зобов’язаннями України може АНТК імені Антонова. Поки що тільки за адвоката, якому, як стало відомо «Дню», ФДМ у спішному порядку має намір передати матеріали у справі з TMR. Це, звісно, дуже складно, «коли до ФДМ приходить пачка документів, триста сторінок англійською чи фламандською мовою; немає перекладача, юриста-міжнародника і грошей, щоб отримати кваліфіковану юридичну підтримку». Проте, по-перше, до чого тут АНТК? А, по-друге, зважаючи на те, що багато країн НАТО підписали протокол про наміри (a letter of intents) взяти українські «Руслани» в оренду (як повідомили «Дню» джерела в Мінпромполітики, питання щодо шести Ан-124 уже фактично вирішене), Україні, судячи з усього, саме час подумати про захист держвласності за кордоном. У іншому випадку —через адвокатів можуть збанкрутувати національні авіаперевізники. І не тільки вони...
