Учора за дорученням Президента України прем’єр-міністр Віктор Янукович вирушив у Луганську область. Вивчення ситуації з поширенням вірусного гепатиту А та водопостачанням міста Суходольська на такому високому рівні спровокувала щодня оновлювана статистика. За останніми даними, в лікарні Краснодона з підозрою на вірусний гепатит госпіталізовано ще 36 осіб, з яких 14 — діти. На вчорашній день у стаціонарі перебуває вже 311 осіб, діагноз підтверджено в 192 випадках.
Проте в цьому випадку на людський чинник, а саме, банальне недотримання правил гігієни, як-то кажуть, не зважають. Раніше в інтерв’ю «Дню» перший заступник головного державного санітарного лікаря Сергій Бережний хоч і висловлював думку, що в 99% випадків спалахи захворювання спричинені поведінкою людей, в Луганській області (а також колишніх шахтарських селищах інших регіонів) усе цілковито залежить від соціально- економічного чинника. Зношеність каналізаційних систем і подача води по годинах провокує «забруднення» її бактеріями й вірусами. І незважаючи на те, що, за об’єктивними показниками п’ятирічної циклічності гепатиту, саме зараз i має спостерігатися підвищення захворюваності, в цьому випадку чинник брудної води — один з основних.
Певні прогнози загалом по Україні можна робити вже зараз, якщо врахувати, що, за даними РНБОУ, в Україні нараховується 1228 сіл, населення яких користується привізною водою, і в 50% колодязів вода не відповідає санітарним нормам. Однак у Луганській області водний чинник уже традиційно обертається сумними наслідками. Наприклад, минулого року в Свердловську виникла майже аналогічна до нинішньої ситуація. Різниця полягає лише в тому, що тоді діагноз «вірусний гепатит» поставили «лише» 54 особам. З одного боку, ОблСЕС говорила знов-таки про початок періоду активації захворюваності вірусними гепатитами, й саме так і інтерпретувала збільшення на 13% показників порівняно з 2001 роком. А з другого — через забрудненість систем водопостачання напружена епідситуація з гострими кишковими інфекціями в Антрациті, Краснодоні, Красному Лучі, Рубіжному, Стаханові, а також Лутугінському, Новопсковському, Слав’яносербському, Меловському районах. Під час проведення перевірок санепідемслужби області виявили, що майже 5,5% досліджених проб води не відповідають нормативних вимогам, а такі міста, як Луганськ, Кіровськ, Алчевськ і Стаханов експлуатують системи водозабезпечення підвищеної епідемічної небезпеки. Близько 30% проб питної води в сільських водопроводах не відповідають вимогам Держстандарту.
Частково із цієї причини Луганська область у рейтингу регіонів України за ООНівським показником людського розвитку посідає останнє 27 місце. Згідно з даними Ради з вивчення продуктивних сил НАНУ, тут, крім іншого, відзначено й один з найнижчих показників середньої тривалості життя, а також найнижчий в Україні рівень охопленості населення базовою та середньою освітою. Дослідження показали, що шлюби в Луганській області можна назвати найбільш нестабільними, оскільки на 1,1 союзу припадає 1 розлучення. Останній показник, як коментують експерти, пов’язаний знов-таки з низкою останніх місць у різних рейтингах. Наприклад, тут алкоголізм зустрічається частіше, ніж в інших регіонах країни (його показник становить 135,8 на 100 тис. населення); крім того, в Луганській області найбільше хворіють на туберкульоз (76,2 випадків на 100 тис. населення). Похвалитися золотою серединою (11 місцем) у цьому регіоні можуть лише відносно невисоким рівнем безробіття. Хоча водночас заборгованість щодо заробітної плати тут становить 1027 грн. на одного працюючого, що знов- таки виводить Луганщину на «почесне» друге місце — з кінця. За (невипадковим?) збігом обставин Луганщина входить до «червоного поясу» — в політичному значенні. Може, в наведених вище показниках якості життя в регіонах і криється «секрет» політичних настроїв луганчан?
