Це стосується і ГУУАМ, діяльність якого не вирізняється ані особливою активністю, ані тим більше результативністю. Те ж саме можна сказати про співробітництво у сфері транспортування нафти до Західної Європи з терміналу Супса через трубопровід Одеса—Броди. Не могло не цікавити грузинського лідера питання інтеграції України в рамках четвірки пострадянських держав — разом із Росією, Білоруссю, Казахстаном. Під час прес-конференції після переговорів Леонід Кучма і Едуард Шеварднадзе, утім, говорили більше про приємні тенденції у відносинах, лише побіжно згадуючи про втрачені можливості та необхідність «говорити про них вголос» для подальшого вирішення. Найголовнішим досягненням співпраці останнього часу президенти назвали зростання товарообігу, оскільки у минулому році відбулося значне збільшення обсягів двосторонньої торгівлі (майже у півтора раза — до $73,1 млн.). За січень- лютий поточного року зовнішньоторговельний оборот товарами між Україною і Грузією склав $14 млн., що практично вдвічі більше показників аналогічного періоду минулого року. Досі рівень торговельно-економічної співпраці між двома державами був дуже низьким, що не відповідало ані декларації про стратегічність наших відносин, ані тісним взаєминам керівництва, ані тим більше можливостям двох держав. У результаті виходило, що Україна мала куди більший товарооборот із далекими близькосхідними державами, аніж із Грузією. Кучма та Шеварднадзе висловили сподівання, що тенденція до зростання в економічних контактах збережеться. Стимулом цьому має стати вересневий саміт СНД, який відбудеться в Ялті. Згідно із задумом глави Ради лідерів Співдружності Леоніда Кучми, під час майбутньої зустрічі керівництво 12 пострадянських держав підпише угоду про зону вільної торгівлі. Судячи з упевнених тверджень українського глави, ніщо не має стати на заваді підписання такого документу. Шеварднадзе так само висловив власне переконання: «Якщо ми хочемо, аби співдружність залишилась, основою її може слугувати угода про зону вільної торгівлі».
Якщо основою СНД має стати зона вільної торгівлі, то основою українсько-грузинських відносин може бути транспортування каспійської нафти до Європи. Мається на увазі реалізація проекту Одеса—Броди—Плоцьк. Правда, перш ніж говорити про ефективне функціонування нафтового шляху, слід вирішити проблему з продовження трубопроводу до Польщі. Едуард Шеварднадзе визнав, що «трохи ми запізнились, тому що вирішували питання щодо трубопроводу Баку—Тбілісі—Джейхан, але зараз є можливість транспортувати нафту через термінал Супса, який пропускає до 6 млн. тонн». «Я думаю, ці вантажі треба повернути в бік України», — сказав він. Грузинський лідер вважає, що найближчим часом буде можливо завантажити Одеса-Броди на 15—20 млн. тонн. Шеварднадзе зазначив, що Грузія може виявитися корисною країною, коли мова йде про транспортування нафти. «Ця справа серйозна і Грузія все робитиме, аби ці слова не залишалися просто словами», — підкреслив грузинський президент. Утім, лідер не став вдаватися до деяких проблемних подробиць. Таких, приміром, як те, куди «найближчим часом» може постачатися нафта через Одеса—Броди, коли не добудовано гілку до Плоцька, а також, де братиметься сировина, адже готовність Тбілісі її транспортувати ще не свідчить про готовність її надати компаніями, які, власне, й добувають «чорне золото» Каспію.
Учора, виступаючи перед студентами Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, Едуард Шеварднадзе наголосив на необхідності налагодження стратегічного зв’язку між регіонами Чорного моря та Балтії. «Вважаю, що для створення системи європейської безпеки необхідне об’єднання вже існуючих систем безпеки басейнів Балтійського та Чорного морів. Після того, як держави регіону стануть повноправними членами НАТО, можна буде подумати про зв’язок між нафтодобувними та транзитними країнами Чорноморського, Каспійського регіонів і країнами Балтії», — сказав він.
Традиційно український та грузинський президенти приділили увагу питанню абхазького урегулювання. Шеварднадзе наголосив, що «Україна має особливу вагу і вирізняється особливою активністю» у вирішенні цієї проблеми. Грузинський глава нагадав, що Радою Безпеки ООН уже прийнято 28 резолюцій щодо Абхазії, однак істотних результатів вони не принесли. Тому, на думку візитера з Тбілісі, важливою може виявитися Україна, яка підтримала ідею проведення в Ялті міжнародної конференції щодо вирішення абхазької проблеми. Нагадаємо, це буде не перша миротворча зустріч щодо проблематики сухумського сепаратизму. Так, Ялта у березні 2001 року вже мала честь стати місцем умиротворення конфліктуючих сторін. Київ також турбувався про абхазьке вирішення, будучи непостійним членом РБ ООН. Чим місіонерство українських дипломатів виявилося кориснішим від 28 безрезультатних резолюцій Ради Безпеки? На це запитання офіційний Тбілісі поки що не відповідав. Попри це, Україна й Грузія переконані, що вирішення конфліктів — придністровського, нагірно-карабахського, абхазького — має сприяти зміцненню каспійсько-чорноморської безпеки. На думку Леоніда Кучми, «сьогодні дуже гостро стоїть проблема регіональної безпеки в зоні Чорноморського басейну», оскільки «не вирішивши застарілих конфліктів, говорити про безпеку в повному розумінні цього слова неможливо». Шеварднадзе, маючи величезний дипломатичний стаж, також підкреслив, що згасаючі конфлікти «завтра можуть перетворитися в осередок війни». Їх вирішенню можуть сприяти, утім, не лише дипломатичні зусилля. Леонід Кучма висловив досить неординарну думку, що каталізатором врегулювання може стати євроатлантична інтеграція. Як приклад він навів «проблему Туреччини і Греції» — Кіпр. За його словами, не було б НАТО, процес врегулювання кіпрського питання протікав би більш драматично. Шеварднадзе, погодившись із такою думкою, висловив сподівання, що Грузія та Україна зможуть вступити до Альянсу разом. «Україна і Грузія — обидві держави — мають шанси стати членами НАТО», — припустив грузинський лідер.
ДО РЕЧІ
Президент України Леонід Кучма учора заявив, що Україна та Грузія повинні разом звернути увагу світових країн-лідерів і центрів впливу на свою ключову роль у регіональній безпеці. Він зазначив, що існує тенденція «світового рівня», коли наявні міжнародні інститути в багатьох випадках не в змозі адекватно реагувати на виклики часу. У зв’язку з цим, на думку Кучми, Україна та Грузія мають усвідомити, що дві країни знаходяться у ключових регіонах, від розвитку подій в яких залежить глобальна безпека та стабільність, загальний геополітичний баланс сил. Україна та Грузія повинні «прийняти як даність те, що найважливіші транспортні артерії транзиту енергоносіїв, напрями міграційних потоків — все це залежить від наявності або відсутності стабільності в наших країнах», — сказав Президент. Він зазначив, що для України та Грузії спільними є ключові напрями зовнішньої політики: інтеграція до європейських та євроатлантичних структур, двосторонній розвиток регіонального співробітництва, поглиблення взаємовідносин із сусідніми державами. Кучма відзначив обопільне бажання двох країн досягнути відповідності політичним й економічним критеріям членства в Європейському Союзі. Він також звернув увагу на близькість оцінок двох країн перспектив співробітництва в рамках СНД. Український лідер із задоволенням відзначив спільні зусилля двох країн у рамках ГУУАМ, спрямовані на надання діяльності об’єднання конкретнішого і прагматичнішого характеру.
