Чого вартуватиме ізоляція? Відповіді такі: по-перше, настане спад інвестицій як з приватних джерел, так і з фондів ЄС. По-друге, слід очікувати скачка девальвації злотого. Шанси на економічне зростання зменшуються, натомість зростатиме інфляція. По-третє, країна на 2030 рік відставатиме в розвитку (за рівнем ВВП) навіть від балканських держав, якщо ті на той час вступлять до Союзу. Від рівня України та Білорусі польські показники відрізнятимуться на кілька відсотків. Очевидно, автори доповіді апріорі вважають, що ні Україні, ні Білорусі інтеграція «не світить».
Що країна виграє в результаті вступу? Навіть за умови, що на адаптацію сільського господарства до вимог ЄС доведеться витратити близько 1,7 млрд. євро — триватимуть виплати для господарств, хоча й менші за «європейські». Зростання рівня інвестицій прогнозується на 12—14% щорічно. Інфляція прогнозується на рівні 3—4%. Досягнення 79% від середнього рівня ВВП по Євросоюзу — на 2040 рік. Великої хвилі банкрутств не передбачається, кошти на пристосування до стандартів ЄС видаються порівняно невеликими.
Таким чином, країна виграє в головному — в модернізації, залученні до світових тенденцій розвитку.
Підказка перша. Десять років тому в більшості країн Заходу вважалося, що Польща ніколи не стане членом ЄС, або принаймні, протягом найближчих 50 років.
Підказка друга. Практика свідчить, що інвестиційні можливості, спроможні дати поштовх розвитку сучасних технологічних галузей, політичні можливості співпраці заради власного масштабного розвитку, особливо в контексті глобалізації явно знаходяться не в колишньому Радянському Союзі. Навіть за умови, коли «в Європі нас не чекають». Проголошений Україною «євроінтеграційний курс», однак, досі не базується на подібних дослідженнях.
