Держкомісія з цінних паперів учора представила проект нових правил перерозподілу власності у країні. Схвалений Кабміном законопроект «Про акціонерні товариства» передано на розгляд Верховної Ради, і тепер уряд готується до гострої дискусії. Адже саме у парламенті зосереджені інтереси власників найбільших капіталів (і, отже, пакетів акцій) в Україні. Член Держкомісії Сергій Бірюк вважає, що документ вийшов цілком компромісним.
Головна ідея нового законопроекту зводиться до захисту прав дрібних держателів акцій. Зокрема чітко визначено процедуру інформування акціонерів про діяльність АТ, а також поставлено поза законом збори акціонерів, якщо навіть найдрібніших власників акцій не проінформовано про дату і місце зборів. Сьогодні це законами чітко не врегульовано, що стає причиною багатьох гучних скандалів. Досвід корпоративних конфліктів підказав Держкомісії й ідею захисту акціонерів, які є працівниками АТ. Тепер керівництво підприємства не має права вимагати від працівників інформації про голосування з того чи іншого питання на зборах акціонерів і застосовувати у зв’язку з цим якісь санкції.
Турбота про інтереси дрібних акціонерів схилила Держкомісію внести до законопроекту і деякі відверто суперечливі норми. Наприклад, згідно із законопроектом, якщо інвестор концентрує у себе понад 60% акцій, він зобов’язаний запропонувати власникам інших 40% купити їхні папери. І ціна операції повинна, як мінімум, дорівнювати середньозваженій за останні півроку. Ця ідея приречена на дуже гостру дискусію. Сумнівно, щоб компанії, які витратили великі гроші на концентрацію 60% акцій, захотiли витрачатися на купівлю інших акцій, які їм можуть бути і не потрібні.
Член Держкомісії Сергій Бірюк мотивує таку вимогу інтересами дрібних акціонерів, які ризикують стати своєрідними заручниками власника великого пакета. «Незабаром інвесторами акціонерних товариств стануть пенсійні фонди. Але вони купуватимуть невеликі пакети акцій, і повинні мати гарантії стабільної вартості своїх паперів», — говорить Сергій Бірюк. При цьому він визнає, що після набуття чинності нового закону у нинішньому вигляді, буде вигідніше володіти, наприклад, 51% акцій, ніж 60%. Адже, крім усього іншого, законопроект знижує кворум для так званих повторних зборів акціонерів. Звичайні збори акціонерів вважаються легітимними, якщо на них присутні власники 60% акцій. Але якщо збори з якоїсь причини зірвано, то для повторних кворум становить уже 50% акцій. Таким чином, власник 51% може без проблем провести через збори акціонерів будь- яке питання. Якщо не через перші збори, то через повторні. Василь Хмельницький цю ідею вважає цілком перспективною, хоч зазначає, що у парламенті, очевидно, знайдеться чимало її противників.
Цікаво, що новий законопроект «Про акціонерні товариства» повністю скасовує таке поняття, як блокуючий пакет. На сьогодні таким пакетом є 25% акцій, його власники мають право впливати на кадрову і фінансову політику АТ. Позбавлення такого привілею, зі слів Сергія Бірюка, буде компенсоване обов’язковим введенням представників дрібних акціонерів до складу Наглядової ради. Функції цього органу в проекті нового закону істотно розширено. Щоправда, в Наглядовій раді АТ дрібні акціонери знову ж будуть у меншості. Подальше посилення прав дрібних акціонерів Держкомісія пов’язує з подальшими законодавчими змінами. До них, зі слів Сергія Бірюка, ринок поки не дозрів. Отже, судячи з усього, очікуваний закон про акціонерні товариства стане не остаточними правилами перерозподілу власності в країні, а лише черговим кроком до стабільності.
