Верховна Рада — осередок не тільки законотворчої думки, але й людських почуттів та емоцій. Інакше і бути не може, адже у приміщенні під скляним куполом на столичній вулиці Грушевського вершаться долі як усієї країни, так і окремих осіб. Поруч з прикметником «політична» недаремно часто ставиться іменник «сцена», а дійових осіб на цій сцені називають / акторами — не плутати з акторами, хоч іноді переплутати і справді дуже легко... Навіть люди, які не дуже цікавляться політикою, знають, які пристрасті (аж до рукопашної) часом киплять на пленарних засіданнях, які сюжети розгортаються!.. Добре ще, народні обранці не перетворюють політичну боротьбу на «вендету»: розходження у поглядах не заважають політичним опонентам у «звичайному» житті бути одне з одним переважно ввічливими і люб’язними — хіба що за невеликим винятком...
Зрозуміло, те, що відбувається публічно, — це тільки вершина айсберга: найголовніше в політиці — її «кухня» — приховано від очей і вух журналістів, від теле-, фотокамер і диктофонів. Проте фотокореспондентам «Дня» вдалося вихопити з життя мешканців українського парламенту досить характерні, погодитеся, миті.
