Однак, попри зовнішню схожість, свято кожного року в Одесі проходить по-різному. Ювілейна Гуморина-2003 виявилася насиченою сюрпризами. Її організатори оголосили, що через брак спонсорських коштів свято пройде з меншим розмахом. Основний упор було зроблено на «малозатратний» карнавальний хід. Під звуки музики та крики натовпу Дерибасівською пройшло понад дві тисячі ряджених. Клоуни на дибах, гангстери з плакатами «Для міліції головне Авторитет», двірники, готові «змести все на своєму шляху». Колона пожежників закликала до себе «на вогник» і обіцяла «з честю виконати свою мокру справу». Били барабани, танцювали цигани, декілька «одеських панн» запихали юнака до «золотої клітки». Відкривала хід фанерна каравела, яку в народі тут же охрестили «кораблем дурнів». З її борту міські начальники благословляли Гуморину, а почесний одесит Михайло Жванецький переконував мешканців Одеси: «Я з вами!» У цьому його підтримували й батьки-фундатори Гуморини. Багато води спливло з 1973 року, коли четверо КВКівців вигадали свято сміху в Одесі. Тоді гасло Гуморини звучало так: «Що ти зробив для того, щоб твоє місто стало мільйонером?» Сьогодні, коли число мешканців Одеси перевалило за мільйон, гасло звучить трохи інакше: «Що ти зробив для того, щоб твоє місто стало містом мільйонерів?» Сама назва свята сміху «Гуморина» належить Олегові Сташкевичу, який ще 2000 року оформив авторське право на бренд. Тепер воно використовується лише з його згоди.
У той же день, першого квітня, в Одесі було відкрито два нових пам’ятники. У дворику Літературного музею було встановлено вже восьму бронзову скульптуру. На цей раз — пам’ятник знаменитому «Зеленому фургонові», роботи Олександра Токарева. Цього року виповнюється 100 років від дня народження автора твору Олександра Козачинського і 45 років від дня першої екранізації історії одеського міліціонера та шахрая. Другий пам’ятник влаштувався під деревом на Катерининській вулиці. «Такса, яка пiсяє«— дещо збільшений у розмірах чотириногий друг із піднятою лапкою — став на рідкість вдалою та веселою окрасою міста. Ініціатором створення пам’ятника псові стала одна з рекламних компаній Одеси, яка виступила як «Товариство анонімних любителів тварин».
1-го квітня ювілей відзначала не лише одеська Гуморина. Компанія «Немирів» святкувала 5-річчя своєї не менш знаменитої продукції «Української медової з перцем». На концертному майданчику біля Дерибасівської було встановлено величезний перець, під музику і барабанний дріб одеситів пригощали… іменинним тортом. Поряд горлав хіт-парад гумористів, на морвокзалі сміялася дитяча «Гуморинка», пританцьовував під сучасні ритми Думський майдан і злітали повітряні кулі на Куликовому полі. Вперше за останні роки одеська Гуморина по-справжньому вийшла на вулиці. Публіки на вулицях було питомо менше ніж раніше, зате розваг було незрівнянно більше. У місто нарешті прийшла весна, а з нею — надія на краще. Можливо, саме тому ювілейна Гуморина, незважаючи на урізаний бюджет, роз’їжджені дороги й підвищені комунальні тарифи, все ж вдалася.
