Політична реформа, ініційована Президентом 24 серпня 2002 року, залишається в епіцентрі уваги політиків, політологів, соціологів, журналістів. Як відомо, 5 березня Леонід Кучма зробив ще одне звернення до українського народу, в якому деталізував своє бачення реформи політичної системи. Чергове дослідження громадської думки на цю тему, здійснене соціологами Українського інституту соціальних досліджень та Центром «Соціальний моніторинг» з 20 по 24 березня (опитано 1997 респондентів віком від 18 років), свідчить, що цього разу населення країни виявилося більш готовим сприйняти пропозиції глави держави. І якщо серпневе звернення Президента лишилося поза увагою понад половини опитаних (53%), то про березневе нічого не знали вже 33%. 23% учасників опитування впевнено відповіли, що їм відомі пропозиції Президента і 44% дещо чули про звернення. Цей і інший позитивний результати, отримані в ході опитування, соціологи пояснюють «значною інформаційно-роз’яснювальною роботою, яка проводилась серед населення в березні».
Респондентам також пропонувалось визначити своє ставлення до висунутих Президентом пропозицій щодо змін у Конституцію та законодавство України. Найважливішим моментом стало те, що з моменту останнього лютневого опитування (його «День» детально аналізував у №50 за 20 березня), як і прогнозували соціологи, зменшилась частка тих, хто не визначився з відповіддю щодо всіх запропонованих змін. Як результат — змінилися показники кількості тих, хто підтримує та не підтримує ту чи іншу ініціативу. Зокрема, стрімко зросла частка прихильників пропорційної виборчої системи (з 17% у лютому до 35% у березні) і дещо зменшилася кількість її противників (з 35% до 32%). Соціологи вважають, що збільшення першої групи респондентів спостерігатиметься і надалі, але лише за умови активної мас-медійної кампанії.
Також суттєво змінилося співвідношення тих, хто підтримує та хто не підтримує розширення повноважень Верховної Ради, внаслідок якого парламент отримує право на призначення прем’єр-міністра, тоді як президент лише вносить пропозицію щодо кандидатури на цю посаду. Кількість прихильників цієї пропозиції зросла з 20% до 55%, кількість противників зменшилась з 39% до 19%.
Кількість тих, хто підтримує законодавче закріплення вимоги створення парламентської більшості, зросла за місяць з 36% до 51%, але одночасно зросла і кількість противників такої зміни законодавства (з 15% до 22%).
Схвально оцінюють учасники опитування пропозицію розвести в часі парламентські, президентські вибори та вибори органів місцевого самоврядування за умови, що всі вибори повинні відбуватися впродовж одного року. Також підтримали українці єдиний для всіх органів влади термін обрання — 5 років. Меншу підтримку отримала пропозиція Л. Кучми щодо підпорядкування Президенту силових структур країни (49% — «за», 29% — «проти», 22% — не визначилися). Ще меншу — перехід до двопалатного парламенту (32% — «за», 30% — «проти», 38% — не змогли відповісти на запитання).
