Тим часом Міністерство економіки поки що включає в можливі економічні втрати нашої країни від війни в Іраку лише скорочення експорту в країни Близького Сходу. Міністр Валерій Хорошковський повідомив, що йдеться про $300 мільйонів, які недоотримають українські підприємства від продажу своїх товарів у 2003 році. Між іншим, до початку війни Мінекономіки прогнозувало втрати експортерів на рівні $800 мільйонів, але тепер чомусь дивиться на ситуацію більш оптимістично. При цьому, щоправда, міністр на всякий випадок попереджає, що прогноз зроблено з урахуванням короткострокової війни. Як завжди, Мінекономіки в будь-якій ситуації зберігає непiдвладний ніяким бомбардуванням оптимізм.
Якщо ж роздумувати про інтереси експортерів на близькосхідному ринку більш об’єктивно, то велику шкоду нанесено не стільки вже контрольованим українцями ринкам, скільки запланованим раніше проектам. Півроку тому український уряд провів переговори з Іраком про спільні інвестиційні проекти в будівництві, видобутку нафти, електроенергетиці, транспорті та машинобудуванні. Іракська сторона тоді заявила про готовність інвестувати кілька мільярдів доларів у проекти українських підприємств. Але до реалізації цих планів ніхто так і не приступав. Політичні міркування наступили на горло економічної доцільності. За підсумками минулого року, український експорт в Ірак зменшився більш ніж удвічі — до $120 мільйонів, а в цьому році, очевидно, шанси отримати хоч якісь замовлення в цій країні мають лише будівельники.
«Ми хочемо і можемо брати участь у відновленні Іраку, але чи дадуть нам це зробити?», — відверто сумнівається Президент України Леонід Кучма. Він переконаний, що якийсь обсяг робіт українським компаніям все-таки дістанеться, але дає зрозуміти, що головні контракти заберуть собі компанії країн, які беруть участь у конфлікті чимось більшим, аніж гуманітарною місією. А ось міністр економіки Валерій Хорошковський, як і годиться оптимісту за посадою, вважає, що нинішня форма участі нашої країни в іракській війні найбільш прийнятна для української економіки. «Батальйон хімічного захисту лише забезпечує безпеку мирних громадян», — говорить міністр, вважаючи, що таким чином Україна і задовольнила політичні апетити Вашингтона, і не посварилася з близькосхідними країнами, якi активно чи пасивно підпільно співчувають Багдаду. Це, напевно, і стало приводом для зменшення прогнозних втрат експортерів із 800 до $300 мільйонів.
Що стосується внутрішніх ринків нашої країни, то тут ясності ще менше. Аграрії з трепетом дивляться новини з Іраку, сподіваючись, що світова ціна нафти не стане причиною подорожчання палива в Україні в розпал посівної. На 80% Україна залежить від імпортної нафти, що купується в Росії та Казахстані. Заступник голови правління «Лукойл-Україна», дочірньої компанії російського гіганта, Олексій Бєлєнький упевнено прогнозує зростання цін на нафтопродукти під дією війни в Іраку. Щоправда, за його словами, на зростання ціни вплине і збільшення Москвою експортного мита на нафту з 1 квітня. Прем’єр-міністр Віктор Янукович минулого тижня провів переговори з російським колегою Михайлом Касьяновим, але про відстрочку домовитися не вдалося. Разом iз іракським фактором це майже напевно обіцяє неприємні новини аграріям. Поки що за час війни дизпаливо в Україні практично не дорожчало, і Мінпаливенерго зараз робить все, щоб якось задобрити нафтотрейдерів.
Найяскравiше невизначеність дії війни на економіку демонструє валютний ринок. На доларі хоч і проступають відтінки кольору хакі, але його ринок поводиться на подив спокійно. На міжбанку котирування коливаються в межах 5,3335—5,3375 грн/$. Складається враження, що американська валюта і не має наміру дешевшати під впливом іракських подій. Тим часом євро впевнено дорожчає. І цю тенденцію визначають не тільки міжнародний валютний ринок, а й готівковий попит, що створюється українцями. Телевізійні новини та «тролейбусні дискусії» все більше переконують наших громадян переводити заощадження в євровалюту. У четвер деякі банки вперше виставили готівку котирування 6 грн/EUR. Голова НБУ Сергій Тігіпко виключає дестабілізацію курсу гривні у зв’язку з війною. За його словами, навіть якщо нафта серйозно подорожчає, Нацбанк має ресурси та інструменти для підтримки стабільного курсу. З метою перестраховки, НБУ поки що відмовився від планів відмінити обов’язковий продаж українськими експортерами 50% валютної виручки на міжбанківському ринку.
Найбільш спокійно війну сприйняв український фондовий ринок, який, теоретично, має бути найбільш схильний до впливу подібних чинників. Тут, як кажуть, мертві не потіють. Деякі підприємства, що є «блакитними фішками» ринку, втратили іракські контракти, але на ціну їхніх акцій це ніяк не вплинуло. Ринок фондових спекулянтів в Україні дуже малий, щоб хоч якось відреагувати на розгортання воєнних дій. Кілька коректувальних операцій відбулося лише з паперами «Укрнафти», але причини операцій були далекими від багдадських подій. Навіть якось образливо, що панікувати нікому — Україна зовсім не зав’язана на світовий фондовий ринок.
У найближчому майбутньому український бізнес чекає від керівництва країни того, що воно щонайменше робило досі. Постаратися не посваритися з близькосхідними країнами та обережно підтримувати боротьбу США з тероризмом на його території. Вашингтон за час воєнної операції вже зупинив одне з антидемпінгових розслідувань із металопродукції та пообіцяв згоду на вступ України до СОТ.
