У лікарів є свої прикмети суворої зими. Якщо, скажімо, сьогодні синоптики обіцяють різкі перепади нічної і денної температур, — чекай підвищеного попиту на травматологів. Забиті, переламані та обморожені стоятимуть у черзі та розпалюватимуть пристрасті, що, мовляв, лікарі не метушаться, а вони поспішають на роботу. Сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що нинішня зима була більш ніж суворою. За даними Міськвідділу охорони здоров’я, з січня щодня фіксували не менше 370 травм. Пік припав на середину лютого, тоді до районних травмпунктів, лікарень швидкої допомоги й інституту нейрохірургії доставили 1032 жителі столиці. У травмпункті Оболонського району розповідають, що був день, коли лікарі розійшлися додому о пів на четверту годину ранку — з половини десятої до того часу йшов прийом жертв погоди. І чомусь саме травматологам довелося вислуховувати про халатність двірників і «досягнення» плитки в центрі міста, «нормальне пересування якою може дозволити собі хіба що фігурист».
Незважаючи на те, що пік минув, до травмпунктів щодня прибувають по 30-40 осіб. Ранок, зі слів завідувача відділення травматологiї Миколи Ковальчука, починається з прийому алкоголіків, наркоманів, потім ідуть жертви «сімейних обставин», бабусі, які бігли за пенсією... і так цілий день. Невідомо ще, скільки падають і при цьому до нас не приходять, говорить М. Ковальчук. Буває, що поохають і підуть далі, при тому, що це загрожує посттравматичними артритами та бурситами. А крім цього, далеко не завжди можна самостійно продіагностувати перелом — часом його плутають з ударом, не накладають гіпс, а отже, кiстки зростаються неправильно.
В Україні, до речі, «кісткова» проблема — серед тривожних медичних діагнозів. Якщо на Заході, згідно з даними ВООЗ, нормальний вміст кальцію в організмі лише у четвертої частини населення, то у нас через низку причин — зовсім у одиниць. З одного боку, демографи констатують прихований голод, коли раціон переважної більшості населення не забезпечує нормальне функціонування організму. За останніми даними, порівняно з 1990 роком ми стали на 56% менше споживати м’ясних продуктів, на 45% — молочних і на 47% — овочів та фруктів. А з іншого боку, — радіація, яка «виколупує» з організму кальцій. У результаті на рік у 200— 300 призовників виявляють проблеми з кістками, а після 40 років діагноз «остеопороз» ставлять кожному другому. У цьому, пояснюють ортопеди, й полягає проблема травматизму в країні. Адже кліматичні умови не зміниш, тільки реагують на них українці важче.
Найпоширенішими травмами в ожеледицю стають переломи кісточки, променевої кістки і шийки стегна. У першому випадку в групі ризику — переважно любителі зимового взуття на каблуках і високих чобіт без шнурування. У інших — усе залежить від траекторії польоту. Практика показує, якщо виключити «п’яні» травми й агресивні сімейні з’ясування стосунків, ламають кістки, як правило, люди після сорока. І жінки — в 4—6 разів частіше, ніж чоловіки. «Ламаються» у більшості своїй худі від природи, ті, хто дотримується строгої дієти та вегетаріанці. А крім того ті, хто мають у роду остеопороз та хто зловживає кавою і газованими напоями (вони вимивають кальцій з організму). Чималу роль відіграє й одяг. Два роки тому міжнародна група вчених, що вивчає статистику травм протягом останніх 10 років, виявила цікавий факт: переломи частіше зустрічаються в зимову пору не тільки в «заледенілих» країнах. Просто, вирішили вчені, утеплюючись, пішоходи стають незграбними і більше падають. Знов-таки, і в цьому існує гендерна специфіка. Через те, що чоловіки в дитинстві приділяють більше уваги активним іграм, це закріпляє за ними навички грамотного падіння. На відміну від жінок, переважна бiльшiсть яких правильно це робити не вміють.
На щастя, зазначає лікар травмпункту Оболонського району столиці Костянтин Зайченко, у Києві першій медичній допомозі увагу приділяють. З матеріалами проблем не виникає, і самі пацієнти стверджують, що їхніх родичів за бинтом до аптеки ніхто не відправляє. Але водночас, рентгенівський апарат, який тут експлуатують так, як i у кожному іншому медзакладі, поставили їм уже застарiлий. Закордонні колеги в черговий раз здивувалися роботі інженерної думки вітчизняних лікарів. Вони не зрозуміли, як невід’ємний стаціонарний атрибут кожної операції можна перенести із залу до залу. Не передбачені в бюджеті і сезонні аврали в тому або другому травмпункті. Оцінюючи ситуацію, тут, щоправда, вважають, що профілактика зимового травматизму в Києві на гідному рівні. Дороги в нормальному стані, а всі тротуари обробити піщано-соляною сумішшю неможливо.
До речі, раніше фахівці розповідали «Дню», що піщано-соляну практику можна зарахувати до дідівського методу. Ця суміш ефективна лише за температури не нижче 10 градусів морозу. У Європі, наприклад, використовують висококонцентровані соляні розчини. А у нас на спеціальні бази з їх виготовлення та на машини-розпилювачі грошей немає.
