У Києві другий день триває семінар «Корупція і засоби масової інформації». Його організувала Рада Європи спільно з коаліцією громадських організацій «Свобода вибору». На ньому розглядають проблеми доступу до інформації, питання етики, цензури і корупції в самих ЗМІ у світлі Конвенції про корупцію, прийнятої в Страсбурзі 1999 року. Обов’язковими умовами для боротьби з корупцією є відкритість органів державної влади, досконала судова система, присутність незалежних ЗМІ у країні, а також побудова громадянського суспільства, де громадські організації контролюватимуть діяльність керівництва всіх рівнів.
Відсутність політичної волі у всіх ешелонах влади є на сьогоднішній день однією з найосновніших перешкод в успішній боротьбі з корупцією в Україні, заявив голова комітету Верхової Ради з боротьби з корупцією Володимир Стретович. Він відзначив, що корупція є однією з основних проблем демократизації українського політичного і суспільного життя, нагадавши, що за даними досліджень міжнародної організації Transparency International за 2002 рік Україна займає одне з лідируючих місць серед найбільш корумпованих країн світу. Голова комітету також повідомив, що українські парламентарії — колишні та нинішні, а також «ті, хто внаслідок політичної корупції ними не стали», об’єдналися в організацію Global Organization of Parliamentarians against Corruption (GOPAC). Минулої суботи ця організація створила східноєвропейський департамент, який викриватиме українських корупціонерів в інших державах.
Під час обговорення прозвучали різні думки щодо ролі мас-медіа в оздоровленні суспільства. Було оприлюднено й таку: журналіст — лише прикажчик у крамниці новин, а ті, хто воює з владою, — це вже політики-публіцисти. Не треба боротися з «пітьмою», а слід нести світло, вважають прихильники такої позиції. Про те, наскільки реально Україні стати відкритим суспільством, йшлося у виступах учасників зустрічі — експертів Ради Європи, Верховної Ради, профільних урядових структур, а також українських журналістів.
