Відомий московський «Проект ОГИ» відкриває в понеділок у Києві оригінальний заклад — магазин-кафе «Російська книга». У 1998 році зібралися кілька ініціативних людей — Дмитро Іцкович, засновник і генеральний директор ОГИ (Об’єднаного гуманітарного видавництва), відомого виданням «Лотмановского сборника», тому спадщини В. Мейєрхольда, серією книг «Материалы и исследования по истории русской культуры», колишні студенти Російського гуманітарного університету Митя Борисов, Олексій Кабанов, Микола Охотін і вигадали літературний клуб. Це про нього написав у книзі «Семейное положение» Ігор Померанцев: «Когда бываю в Москве, я всегда захожу в клуб ОГИ на Чистых прудах. Это — мое место. В ОГИ убеждаешься, что социальное сильнее возрастного, и что вкус дороже денег». До речі, ця книга відомого письменника і журналіста вийшла нещодавно саме у видавництві ОГИ… Докладнiше про проект ми попросили розповісти Дмитра ІЦКОВИЧА.
— Під клуб «Проект ОГИ» ми спочатку знімали величезну комунальну квартиру, потім відшукали велике напівпідвальне приміщення в Потапівському провулку, яке зняли в оренду, обладнали. Тут можна ознайомитися з кращими книжковими новинками, купити, що сподобалося, за порівняно помірною ціною. До речі, цілодобово. Паралельно випити пива (також недорого), дружньо побалакати з однодумцями або до хрипоти посперечатися з «ідеологічними противниками» за старою доброю традицією курилки в «Ленінці», звідки ми всі вийшли, немов із гоголівської «Шинелі». Можна з’їсти дуже пристойні гарячі хачапурі, послухати концерт або виставу, лекцію заїжджого вченого, побути на презентації нової книги або літературному читанні, вставити свої «п’ять копійок» в обговорення. Сьогодні у клубі «засідають» люди найрізноманітніших поколінь, соціальних статусів, яких об’єднує певна спорідненість душ, почуття нормальної, «своєї» тусовки.
— Наскільки я знаю, сьогодні «Проект ОГИ» — це не тільки клуб у Потапівському провулку…
— Цілком правильно. Після того, як ми «відбили» перші кредити і довели, що подібний бізнес може бути рентабельним, у проект охоче почали вкладати кошти. На даний момент ЗАТ «Проект ОГИ» є співвласником не тільки однойменного клубу, але й кафе «ПИРОГИ», галереї- ресторану «Улица ОГИ», «ПИРОГОВ на Дмитровке», «ПИРОГОВ на Таганской», великого проекту на Тульській. Це велике господарство, 500 осіб персоналу…
— Що ж привело «Проект ОГИ» до Києва, на вулицю Сагайдачного?
— Налагодження культурних зв’язків як на рівні держав, так і на рівні людському ми уявляємо найважливішим завданням. І розумна, елітарна в хорошому значенні цього слова книга — це одна з найбільш значущих і ефективних сполучних ланок. Тому ми відкриваємо наш «книгоцентричний» заклад.
— Раніше ви говорили, що «Проект ОГИ» орієнтується на середній клас. Чи достатньо його в Україні для бізнесової успішності магазину-кафе?
— Без сумніву. Ми заздалегідь вивчили українську специфіку і модифікуємо звичний московський формат «літературно- художнього паба». Акцент робитимемо саме на книгарню. Згодом адаптуватимемо проект з огляду на обстановку…
— Наполеонівський принцип: вплутатися к бій, а там буде видно?
— Ми такі наполеони, які добре дивляться, куди вплутуються!
