5 грудня
На те і ринковий механізм, щоб відрегулювати будь-яку, навіть безнадійну економіку. Тільки спочатку потрібно відрегулювати сам механізм, вбудований у цілинну економіку. І тут не обійтися без умілих регулювальників. Отаких ринковиків без страху відповідальності. Але мало запустити і відрегулювати цей вічний двигун прогресу. Борони Боже, залишити його без повсякденного нагляду, точніше, авторського нагляду.
А вже довірити механізм стороннім регулювальникам за викликом — остання справа. Адже так відрегулюють, що мало не здасться. Як не здалося мало іншим латиноамериканським демократіям і тим же «азіатським тиграм». Не новакам у ринковій співдружності. Але в тому й полягає фокус, що немає серед них ринкових дебютантів. Всі, як на підбір, ветерани з незаплямованою ліберальною біографією. Не пара відомим жертвам розвиненого соціалізму. Адже так хотілося вірити, що ринкова радість на всіх одна...
У сумнівних випадках прийнято звертатися за порадою до творчих авторитетів. Задумаємося над тим, що сказала гордість російської словесності. Ось саме це: «Умри, но не дай поцелуя без любви. Поцелуй без любви есть разврат». Це ринковим романтикам на замітку. Щоб партнери по коханню ненароком не відрегулювали до нульової позначки. «Умри» і «разврат» спишемо на авторський максималізм. І дозволимо собі доповнити класика (з урахуванням особливостей любові по-європейському) істотною приміткою «Платонічне і нерозділене кохання не пропонувати».
