Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

20 листопада, 2002 - 00:00


20 листопада

Зелений світлофор замерехтів, і двоє, що збирались пробігти один повз одного, змушені були зупинитись. Відрізані від світу машинами, посеред пішохідного переходу зустрілись випадково поглядами. І все навколо перестало існувати. Вони колись були знайомі. І це «колись», накотило, наповнило теплою хвилею почуттів. Тоді їх змусили розійтись. Здавалося, все забуто, загоїлись рани, життя продовжується і без слова «разом». Чому ж знову вони не в силi зрушити з місця?...Він так і не встиг сказати до неї слово, наче крізь сон почув, як хтось гукає: «Олю». Заміжня. Вона опустила голову і пішла. Пішов і він в протилежну сторону. Тепер назавжди.

Олександр ВОРОБЙОВ, Київ
Газета: