Учора — напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку — у Києві відбулася прес-конференція голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Івана Чижа. Кажучи про майбутні парламентські слухання з проблем свободи слова і цензури, керівник Держкомінформу зокрема заявив про те, що у своєму виступі на цих слуханнях має намір говорити про факти цензури та утисків журналістів. Іван Чиж зауважив, що важливо набрати фактаж реальних утисків і цензурування. Водночас, підкреслив він, звернення Держкомінформу до страйкому журналістів (який ініціював проведення парламентських слухань. — Ред. ) «не знайшло адекватного розуміння». Зі слів Івана Чижа, підтекст страйкомівського листа у відповідь був приблизно такий: цензура є апріорі, і доводити не треба; ми не зобов’язані надавати якісь факти і нам не треба, щоб комітет виступав посередником у діалозі. У зв’язку з цим голова Держкомінформу поставив запитання, для чого взагалі підіймається тема цензури — для того, щоб засвітитися чи насправді позначити проблему і «зняти її»? На думку Івана Чижа, фактів, коли журналіст невільний у своїх думках, фактів переслідування — багато, але це не є державною установкою або державною політикою. Ці факти необхідно осмислити, узагальнити і вийти на відповідні зміни в законодавстві — саме таким шляхом, вважає голова Держкомінформу, можна вирішити проблеми у медіа-сфері. Водночас, зазначив Іван Чиж, «проблема стає міждержавною» і винесення назовні внутрішньоцехових проблем шкодить іміджу держави — як із економічного погляду (йдеться про інвестиційну привабливість України), так і з політичного.
