Лабораторна термінологія: «матеріал» є, «аналіз» несприятливий
«Влада і опозиція: технологія взаємодії» — такою була тема вчорашнього засідання міжнародного «круглого столу», організаторами якого виступили Європейський інститут політичної культури (ЄІПК), посольства Росії, Польщі та Угорщини в Україні. Відкриваючи захід, президент ЄІПК Олег Беспалов закликав учасників до обговорення проблеми громадянського діалогу в українському суспільстві та взаємовідносин влади й опозиції. Серед представників останньої першим узяв слово Віктор Ющенко. Назвавши сучасний стан в державі «кризою влади» (опозицію, очевидно, ця криза якимось чином обминула), лідер «нашоукраїнців» вже вкотре за останній час наголосив на відсутності «традиційних діалогів» в середовищі політичної еліти. На його думку, одним із ключових елементів стабільності в країні є парламентська більшість, яку б формували усі народні депутати. При цьому, за словами Віктора Ющенка, повинна існувати політична угода між цією більшістю, урядом народної довіри та Президентом. «Питання за одним — за владою», — підсумував він. Лідер «НУ» також висловив думку, що для створення «справжньої демократичної» більшості у парламенті є «демократичний матеріал».
Висловлюючи свою думку, перший Президент України Леонід Кравчук відмітив доцільність критики влади, однак додав при цьому, що «лише критика та побажання в декларативних формах наслідків не дасть». За його словами, існує шлях узгоджень між усіма суб’єктами політичного життя, а тому владу потрібно сприймати як одну із сторін в процесі погодження рішень. Продовжуючи дискусію щодо пошуків найоптимальніших технологій взаємодії між представниками влади та опозиції, лідер парламентської фракції СДПУ(О) підкреслив, що прийняття будь-яких рішень неможливе без внесення змін до Основного Закону країни. «Я розумію прагнення опозиції пришвидшити зміну влади, однак найперше потрібно внести зміни до Конституції України», — наголосив Л. Кравчук. На його думку, політична угода, запропонована лідером «Нашої України», не є юридично зобов’язуючим документом для учасників політичного процесу. «Це швидше моральна зобов’язуюча, однак потрібен конкретний механізм, а не підміна Конституції іншими документами», — підсумував Л. Кравчук. Отже, рецепти існують, однак лiкування ще не розпочалося. Ірина КУХАР.
Уряд обіцяє дотації на ліки
Уряд України розгляне можливість адресного дотування виробників лікарських препаратів, які містять спирт, із метою недопущення зростання цін на ліки, повідомляє Інтерфакс-Україна . Зі слів віце-прем’єра Володимира Семиноженка, прем’єр-міністр Анатолій Кінах віддав розпорядження до 18 листопада розробити заходи з недопущення підвищення цін на ліки у зв’язку з прийняттям закону про підвищення акцизів на етиловий спирт. «Можливо, у Верховній Раді трохи погарячкували», — сказав В. Семиноженко, коментуючи підвищення ставки акцизного збору на спирт. Водночас він зазначив, що єдина ставка акцизу й адресні дотації дозволять уникнути маніпуляцій. З його слів, для посилення контролю над ринком ліків із метою недопущення необгрунтованого зростання цін уряд уже розділив посади заступника держсекретаря Міністерства охорони здоров’я (Михайло Пасічник) і начальника Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою і виробництвом лікарських засобів та виробів медичного призначення (Ольга Лапушенко). Нагадаємо, Верховна Рада наприкінці жовтня ухвалила закон, що передбачає збільшення акцизного збору на спирт етиловий неденатурований та спирт коньячний із 16 грн. до 17,4 грн. за літр 100%-го спирту. А спирт є компонентом багатьох недорогих і часто необхідних ліків.
Банк «Україна» брав «липові» застави
Таємницю банкрутства банку «Україна» протягом тривалого часу ретельно розслідують в управлінні СБУ у Хмельницькій області на прикладі ВАТ «Білогірський завод молочних продуктів». З’ясувалося, що два роки тому посадові особи заводу подали до місцевого відділення фінансової установи «липові» документи, а саме, що вони мають продукти переробки молока вартістю 654,5 тисячі гривень. І під цю «заставу» одержали 300 тисяч гривень кредиту. Невдовзі звернулися до відділення банку з тим же проханням, підсунувши чергову «липу» — про масло, якого не було й у помині. Вже на 765 тисяч гривень. «Відтак, повернувши перший кредит, взяли й другий», — повідомила 5 листопада для «Дня» референт прес-групи управління СБУ Людмила Чаплівська. 300 тисяч гривень цього, другого кредиту, не повернули й по цей день. «За фактами зловживання службовим становищем, фальсифікації документів, шахрайства з фінансовими ресурсами порушено кримінальну справу», — продовжила Людмила Чаплінська. Місцеві спостерігачі вважають, що це тільки початок, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Житомирських легпромівців «дістали» норкові шуби по 5 доларів за кілограм
Наплив контрабандного товару, масовий імпорт недоброякісної продукції, нечесна конкуренція з боку напівпідпільних вітчизняних виробників спонукали 7 підприємств легкої промисловості Житомирщини виступити із зверненням до відповідних державних структур, зокрема облдержадміністрації, Управління МВС в області, Державної податкової адміністрації регіону, тощо.
Як заявляють автори цього звернення, про зміст якого минулого понеділка повідомив журналістів один з його авторів, голова правління житомирського АТЗТ «Україна» Борис Кузьмінський, на ринках області з’явилась велика кількість виробів невідомого походження, масовий характер прийняли підробки товарних марок та етикеток відомих вітчизняних фірм, які завдають останнім величезних збитків.
Наводячи приклади із практики свого підприємства, яке спеціалізується на випуску панчішно-шкарпеткових виробів, Б. Кузьмінський сказав, що за оцінками фахівців український ринок поглинає в рік до 400 мільйонів пар такої продукції, в той час як доля вітчизняних виробників на ньому складає всього 50—70 млн. пар (з яких близько 12 млн. пар припадає на АТЗТ «Україна»), а левова частка імпортних аналогів ввозиться контрабандою. Так, шкарпетки можуть ввозитися під виглядом шмаття або секонд-хенду за ціною 3 центи за 1 кілограм. На вагу часто ввозять навіть норкові шуби, декларуючи ціну 5 доларів за 1 кг.
Така ситуація, за його словами, спричиняє втрати державного і місцевих бюджетів у сумі близько 150 млн. грн.
Підписанти згаданого звернення вважають, що доцільно створити комплексні групи з представників зацікавлених підприємств (вони б виступали в якості експертів) і працівників відповідних адміністративних правоохоронних органів, у завдання яких входило б виявлення фактів недобросовісної конкуренції і порушень законодавства в цій сфері, здійснення заходів з їхнього усунення. Проте, якщо підтримка з боку державних структур забариться, серйозних успіхів у цій боротьбі чекати навряд чи варто, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
