За словами провідника Братства «Броди-Лев» Юрія Ференцевича, планується також «повернути з чужини в Україну останки інших великих мужів нашого народу». Зокрема, Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Євгена Коновальця, Степана Бaндери...
Згодом, на тому ж таки Личаківському цвинтарі відбулася спільна польсько-українська панахида, що відслужили на військових похованнях обох народів. На могилах вояків УГА та «Орлят львівських» панахиду відправили глава української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар та львівський римо- католицький кардинал Мар’ян Яворський. Ця спільна молитовна відправа мала засвідчити примирення нащадків та взаєморозуміння і поєднання віруючих двох гілок католицької церкви у вирішенні спільних етнічних проблем.
Треба сказати, що спільна панахида на Личакові стала ніби символічним продовження «круглого столу», який зібрав у Львові майже 100 українських та польських відомих громадських діячів. Прикметно, що дискусія про суперечливі періоди в історії двох народів відбулася саме 1 листопада, тобто в день 84-річчя проголошення ЗУНР. Про цей характерний збіг наголошували як українці, так і поляки. Причому, на думку однієї з учасниць «круглого столу» Богоміли Бердиховської, цей день дуже багато важить в українській історії. Водночас, він трагічний в історії двох народів, адже 84 роки тому українські й польські вояки воювали один проти одного. Та як зазначив колишній лідер польської профспілки «Солідарність», екс- міністр Польщі у справах національних меншин і колишній львів’янин Яцек Куронь, українцям та полякам «належить почати нову історію своїх відносин із того, що нас зближує, а не роз’єднує, якщо ж і далі ятрити старі історичні рани, то це неминуче заведе обидва народи у глухий кут».
Звичайно, однією з основних тем, які обговорювалися під час «круглого столу», були некоректні висловлювання та некомпромісні кроки з боку обох сторін щодо польських військових поховань на Личакові. На думку учасників конференції, саме такі дії деяких представників львівської та польської влад могли стати новим витком у продовженні історичного конфлікту. Той же Яцек Курень, демонструючи своє ставлення щодо «Орлят львівських» заявив, що найкращим вирішення цієї проблеми був би напис на польських могилах: «Геройськи полягли. У боротьбі за незалежність. У братовбивчій війні»...
