Вчора в Криму завершилося третє засідання спільної робочої групи Україна—НАТО з питань воєнної реформи вищого рівня. Українську делегацію на переговорах очолював заступник Секретаря РНБОУ Сергій Пирожков, делегацію країн НАТО — політичний радник Генерального секретаря НАТО Едгар Баклі. Міністерство оборони України представляв Державний секретар МО з питань міжнародного співробітництва генерал-полковник Віктор Банних. Головне, що було предметом розгляду на зустрічі членів комітету Україна—НАТО в Криму, — сказав «Дню» Сергій Пирожков, — це підготовка та проведення Оборонного огляду, узгодження графіка підготовки та його програма. Оборонний огляд розпочнеться в січні 2003 року та матиме кілька етапів. Мета завершального етапу — вийти на формування стандартів Євроатлантичного Союзу в наших Збройних Силах та підвищення їх ефективності. Допомога НАТО Україні в цій частині передбачає стажування наших військових в штаб-квартирі НАТО і в країнах-членах Альянсу, реалізацію пілотних проектів з посилення цивільного сектора в міністерстві оборони, а також проведення консультацій на рівні експертів. Країни-члени НАТО також погодились продовжувати співробітництво з Україною в сфері охорони Державного кордону з метою підвищення рівня її безпеки та сприяння боротьбі з тероризмом.
Як сказав «Дню» Сергій Пирожков, на саміті НАТО в Празі 21—22 листопада буде підписано Спільний план дій НАТО—Україна, який тісно пов’язаний з Планом дій стосовно членства, який підписують країни-претенденти. За словами Едгара Баклі, НАТО готове і планує продовжувати стратегічне партнерство з Україною. Він також сказав: «Засідання у Празі дуже важливе, і ми сподіваємося бачити Україну серед його учасників», — проте він не уточнив, на якому саме рівні Україна може бути представлена в Празі.
Відмінність нинішнього етапу переговорів від попередніх, як сказав кореспонденту «Дня» Сергій Пирожков, полягає в тому, що Україна вже зробила суттєві кроки щодо власних зобов’язань, які слід реалізувати під час реформи в оборонній сфері. Новим моментом було також те, що військова реформа вже вийшла за межі Міністерства оборони і стала справою всієї виконавчої влади.
З боку НАТО, за словами Сергія Пирожкова, було висловлено ряд суттєвих пропозицій щодо допомоги і фінансування конкретних заходів реформування українських Збройних Сил. Наприклад, Греція виділяє 50 тисяч євро на проведення робіт разом з Туреччиною та Німеччиною щодо утилізації не тільки боєприпасів, але й легкої стрілецької зброї. Як стало відомо, йдеться про 1,5 мільйона одиниць стрілецької зброї. В Ялті також ставилося питання про залучення структур НАТО до роботи з адаптації тих військовослужбовців, які звільняються в ході реформи. Буде організовано їх перенавчання та працевлаштування вже в цивільних умовах.
«Наше завдання, — підкреслив Едгар Баклі, — допомогти Україні в проведенні реформи з урахуванням досвіду західних країн». Також піднімалось питання про цивільний контроль над Збройними Силами, зокрема, про створення цивільної ланки в Міноборони України. Сьогодні в міністерстві працює 30 відсотків цивільних, до 2010 року їх частка буде доведена до 60 відсотків. Міністерство вже розробило план реформування посад. Розглядалося і питання фінансування Збройних Сил. За словами Сергія Пирожкова, якщо на 2003 рік планується виділити для потреб оборони 1,47 процента ВВП, то до 2010 року цей показник має зрости до 2,48 відсотка. Едгар Баклі висловив задоволення тим, що з боку українського уряду посилено увагу до проблем фінансування Збройних Сил.
Питання присутності в Криму Чорноморського флоту Російської Федерації, за словами Пирожкова, цього разу не обговорювалось і не входило до порядку денного. Однак він зазначив, що з цього питання створена окрема спільна підкомісія України і Росії, яка в ці дні засідає в Москві.
Шлях України до НАТО не простий і довгий, але Україна мусить його пройти, вважає Пирожков. По-перше, євроатлантична інтеграція наближує нас до європейських стандартів, тобто ми маємо найперше в себе вдома побудувати європейський спосіб життя для населення країни. По-друге, це — шлях входження України до глобального цивілізованого світу. Україна на цьому шляху може отримати змогу протидіяти сучасним викликам безпеки. Така держава як Україна, за своєю геополітичною суттю, переконаний заступник секретаря РНБОУ, має бути членом найсучасніших структур колективної безпеки.
Результатом роботи спільної робочої групи Україна-НАТО в Ялті стало затвердження спеціальних пропозицій про пріоритетні напрямки діяльності з реформування Збройних Сил на 2003-2004 роки. Пропозиції включають в себе напрямки по реформуванню структур безпеки, сприянню розвитку цивільно-військових відносин, експертнiй підтримцi військової реформи, підвищенню кваліфікації військовиків на базі Національної академії оборони України тощо.
