Після першого туру виборів президента Сербії можна з достатньою ймовірністю прогнозувати результат другого: чинний президент Югославії Воїслав Коштуніца переможе свого суперника, віце-прем’єра уряду Сербії Миролюба Лабуса. Після першого туру відрив між суперниками невеликий — Коштуніца випереджає Лабуса всього на якихось три відсотки. Але цей відрив обов’язково збільшиться за рахунок частини електорату Воїслава Шешеля — кандидата-ультранаціоналіста, підтриманого Слободаном Мілошевичем, який знаходиться у Гаазі всупереч волі його ж власної соціалістичної партії. І, більш того, Коштуніца точно буде знати, кому він зобов’язаний такою переконливою перемогою. І зробить все можливе, щоб догодити новому електорату.
За час, що минув після тріумфальної і багато у чому несподіваної перемоги Воїслава Коштуніци над Слободаном Мілошевичем, політична зірка першого демократичного президента Югославії поблякла. Про це свідчать і результати нинішніх президентських виборів — адже і при обранні президента Югославії голосували, по суті, тільки серби. Тоді Коштуніца з його дивною репутацією помірного націоналіста-демократа користувався загальною любов’ю. Напередодні виборів президента Югославії я писав, що Коштуніца не переможе Мілошевича просто тому, що для цієї перемоги йому необхідно буде перемогти Мілошевича у собі. Я тоді не знав, що у житті все можливе, як у казці Толкієна, де білий маг, ставши власником персня всевладдя, стає сірим, а потім і чорним… Коштуніца поступово перетворюється на модифікованого Мілошевича. У той час як його товариші по демократичному табору зайнялися здійсненням економічних реформ, він виступав зі звичними популістськими заявами, дистанціювався від соратників і, звичайно ж, від не розуміючого сербську душу Заходу, намагався зберегти у недоторканності силові структури, що так віддано служили його попередникові… І ось кульмінація протистояння Коштуніци і сербських демократів: через два тижні голосами сербських ультранаціоналістів і екс-комуністів людина, яка була покликана знищити тоталітарну систему Мілошевича, розпочне її відродження, а сербським демократам доведеться все починати спочатку і зрештою вимагати вже відставки свого недавнього вождя…
