Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна закликає ЄС визначитися

17 вересня, 2002 - 00:00

Кількість поліцейських, здавалося, перевищувала число самих жителів. На кожному перехресті — до десятка охоронців правопорядку. Окремі вулиці взагалі перекрито. Заходи безпеки вжито за всіма правилами, які в останні роки диктують маніфестанти. У цьому випадку йдеться про антиглобалістів, яких ніби магнітом тягне до подібних самітів.

Останні шість років австрійське місто Зальцбург із курортного серця Європи перетворюється на політичне. Починаючи з 1996 року в місто, яке налічує 140 тисяч жителів, з’їжджаються лідери країн, відомі політики та бізнесмени для участі в Європейському Економічному Саміті (раніше він мав назву Форум глав держав Східної та Центральної Європи). Зальцбурзький саміт є фактичним відгалуженням Всесвітнього економічного форуму, який проводиться на початку кожного року в швейцарському місті Давос (у цьому році на знак солідарності iз Сполученими Штатами, які постраждали від терактів 11 вересня, його провели в Нью-Йорку). Через те, що зустріч у австрійському місті проводиться влітку або на початку осені, його прозвали «літнім Давосом». Цього разу він зібрав майже 600 впливових діячів з майже сорока країн. До Зальцбурга прибуло сім президентів (Австрії, Болгарії, Естонії, Македонії, України, Фінляндії, Хорватії) та чотири прем’єр-міністри (Португалії, Сербії, Словенії, Румунії). Основну увагу учаснику саміту приділили економічному поліпшенню ситуацію в Європі, місцю Росії на континенті та розширенню Євросоюзу.

Деякі аналітики ще в минулі роки нарекли саміт у Зальцбурзi зустріччю невдах, які потім досягають успіху. У 1997 році, приміром, на порядок денний було винесено питання розширення НАТО на Схід. Перед тим на саміті в Мадриді було визначено три країни, які в 1999 році стали повноправними членами Альянсу (Чехія, Угорщина та Польща). До Зальцбурга з’їхалися лідери тих держав, які залишилися поза натівською прихильністю. Подібні тенденції спостерігаються і в цьому році. У Зальцбург прибув прем’єр-міністр Румунії та президент Болгарії. Цим країнам, які хоч і є кандидатами на членство в Євросоюзі, у самому набутті членства у найближчому майбутньому відмовили. Мається на увазі розширення ЄС 2004 року, коли до Союзу приєднаються десять, а не дванадцять країн, як було заплановано три роки тому. До Зальцбурга прибуло чимало відомих бізнесменів та фінансистів. Із огляду на гучні бізнес-скандали поточного року, вони вважають за необхідне проаналізувати, а чи можливий «Енрон» у Європі?

Присутність на саміті українського Президента теж далеко не випадкова. Попри те, що відносини Києва з Європейським Союзом мають чимало напрацювань (підписаних документів), перед обома сторонами досі лишається низка невирішених питань. Головне з них — майбутній вступ України до об’єднання. За всього бажання і навіть зусиль Києва така перспектива поки що лишається гіпотетичною. Із Брюсселя неодноразово заявляли: почекайте, дайте-но, ми приймемо ті десять країн, яким пообіцяли членство, а там... Що буде далі? Україні поки що навіть не натякнули, що вона може розраховувати на повноправне членство в елітному європейському клубі, який наразі об’єднує 15 держав. Водночас високі посадові політики ЄС не раз заявляли про надання Україні після «євросоюзівського» розширення статусу «особливого сусіди». Таким чином, прирівнюючи Україну до Молдови (з непередбачуваним комуністичним керівництвом) і Білорусі (із ще більш непередбачуваним Лукашенком)...

У своєму вчорашньому виступі на саміті Президент України основну увагу приділив якраз розширенню ЄС. «Україна розцінює завершення у 2004 році нинішньої хвилі розширення як величезний історичний успіх Євросоюзу», — наголосив Леонід Кучма. Водночас ідею про надання нашій державі статусу «особливого сусідства» він оцінив як таку, що «поховає на найближчі роки можливість навіть самої постановки питання про європейське майбутнє нашої держави». Якщо Брюссель не погодиться на прийом України в члени ЄС, то «Європа мовчазно погодиться на існування величезної за масштабами «сірої зони» поблизу власних майбутніх кордонів, фактично узаконить створені самим Євросоюзом нові розподільчі лінії на континенті», — заявив Леонід Кучма. «Вже зараз зі всією відповідальністю хотів би заявити: Україна не вважає за доцільне укладення оновленої базової угоди з ЄС, у якій не буде визначено перспективи її членства в Євросоюзі», — сказав він. При цьому Президент наголосив: «Я хочу, щоб нас зрозуміли: ми йдемо в Європу не з протягнутою рукою». «А чи було б взагалі можливим розширення ЄС, якби український народ відкинув незалежність і тим самим зберіг від розпаду Радянський Союз?», — запитав учасників саміту Президент. Відповіді не було, оскільки вона досить зрозуміла. Леонід Кучма підкреслив, що Україна «безвідносно до тієї чи іншої позиції ЄС» зберігатиме «європейський вимір внутрішніх реформ».

Доводив на ділі українські європейські устремління Президент зустрічами з лідерами самої Європи: президентами Естонії, Австрії, Болгарії та Фінляндії. «Хочу підкреслити, що Президент Кучма є моїм особистим другом», — наголосив після зустрічі з українським колегою президент Австрії Томас Клестіль. Він, зокрема, нагадав, що в рамках Всесвітнього економічного форуму він зустрічається з Кучмою вже вшосте. Стало також відомо, що в листопаді має відбутися офіційний візит українського Президента до Австрії. Л.Кучма в свою чергу заявив, що «Клестіль дивиться на світ, Європу очима України. Напевно, розуміючи місце України в майбутній Європі».

КОМЕНТАР

Анатолій ОРЕЛ, начальник управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України:

— Україна докладає максимальних зусиль для досягнення європейської та євроатлантичної інтеграції. Роль саміту у Зальцбурзі при цьому дуже велика. Це ще одна нагода «звірити годинники» з європейськими країнами. Річ у тім, що питання розширення ЄС обговорюється у вузькому колі самих країн-членів та кандидатів. На подібних же форумах Україна має можливість заявити про свою позицію вголос. Мова вже не йде про те, чи буде Україна в новій Європі. Стоїть питання — коли? Хотілося б, аби швидше. Європа без України буде не зовсім повноцінною. Перед нами стоїть головне завдання — здійснювати внутрішні перетворення всередині країни таким чином, щоб вони відповідали стандартам ЄС.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День». Київ—Зальцбург
Газета: