У зв’язку з річницею трагедії 11 вересня 2001 року українська міжобласна мусульманська Асоціація громадських організацій «Арраїд» влаштувала зустріч- прес-конференцію, на яку були запрошенi мусульманськi і світськi вченi і журналісти, представники влади, в також представники ісламського і християнського духовенства. Всі виступаючi одноголосно відзначали, що ототожнювання ісламу з тероризмом, яке аж ніяк не вкладається у міжнародне право, в Україні відсутнє. Як сказав д-р Ашур Фарук, голова «Арраїд», «не тільки державні органи, а й суспільство України проявили віковічну мудрість і розсудливість, не піддалися емоціям, що захлеснули деякі країни і закордонні ЗМІ. В результаті стосунки між християнами і мусульманами в Україні не погіршилися — у суспільстві панує толерантність і співпраця». На зустрічі пролунало також запевнення, що в Україні жодна мусульманська організація не пов’язана з ісламськими екстремістами, а тим більш — із організацією Осами бан Ладена.
Проте 11 вересня відкрило також шлюз спекуляціям на тему: «ХХI століття — століття зіткнення цивілізацій». Ця теза, однак, не має ні однозначних доказів, ні прямих історичних аналогій. Тому мусульмани повинні більше розповідати народам, серед яких живуть, про іслам, про те, що іслам має багато спільного з іншими релігіями Сходу. В Інституті Сходознавства ім. Кримського йде об’єктивне вивчення історичного ісламу, здiйснюються наукові публікації, які знайомлять суспільство з науковими, а не популістсько-сенсаційними, підходами до проблеми.
Шейх Абуруб Імад (Ісламський громадський культурний центр) присвятив свій виступ апології ісламу, релігії, яка «є образом справедливості і великодушності». Він сказав, що іслам правив у значній частині світу протягом майже 1300 років, але не знищив жодної нації і нікого не навертав силою до своєї релігії. «Ісламський світ засуджує «чорний вівторок», — сказав він, — Ми, однак, свідомі того, що не існує незаперечних доказів, немає інформації, які свідчили б проти ісламу — релігії миру. А щодо США, то не можна одночасно бути стороною конфлікту, суддею і екзекутором-катом». (Кожен має своє бачення історії, а особливо — історії своєї релігії. Нагадаю, що більшість релігій світу вважають себе релігіями миру і що жодна цивілізація не жила згідно з приписами своєї власної релігії. Не є винятком також християнство. Чи можна звинувачувати вчення Христа у всіх тих незчисленних війнах, які мали місце у Західному світі за останні 2000 років? Багато чого можна сказати також про «мирну» історію ісламських держав, особливо в період їхнього становлення — переділення світу. — К.Г. )
П. В’ячеслав Швед (Рада національної безпеки України) повідомив, що в Україні мешкає, за різними оцінками, 1,2—2 млн. мусульман. А в Криму вони складають 13% населення. За чисельністю мусульманського населення наша країна посідає в Європі 5-те місце; до того, це єдина країна Європи, у якій мусульмани мають історичне коріння. (Якщо не враховувати Піренейський півострів, звичайно. — К.Г. ). П. Швед ще зупинився на вельми складній і важливій проблеми — на тому, що сьогодні Україна стала транзитним шляхом для нелегалів-мусульман Кавказу та Близького Сходу, які перебираються до країн Заходу. Контроль, затримання, утримання та зворотний транзит нелегалів вимагає від України неабияких коштів. «Ми вимушені просити допомоги у ЄС, зокрема у справі облаштування кордонів».
Згадаємо ще виступ гостя з Росії п. Полосіна В’ячеслава алі Сергійовича, прийняття яким ісламу в свій час наробило чимало шуму в російських ЗМІ. Сьогодні він радник Ради муфтіїв Росії, керівник Департаменту з державно-ісламських відносин. На думку п. Полосіна, те, що трапилося 11 вересня 2001 року — вельми на користь США, а вся політика США минулого року є тільки камуфляжем у боротьбі за близькосхідну нафту заради підтримки долара, що захитався. А загалом, все це — хитрощі світового сіонізму. Тому народ Росії не має співчуття до трагедії США, навіть навпаки — чимало людей, у тому числі у православних колах, відчуває зловтіху, а не обурення тим, що тоді трапилося. Тим більш, що абсолютно всі звинувачення ісламу, Корану — безпідставні.
Щодо цього виступу, доречно згадати думку Римського папи Івана Павла II, висловлену цими днями: «Насилля, неповага до людського життя не мають виправдання, але там, де нехтуються права людини, де існують несправедливість та пригнобленість, на поверхню виносяться приховані ненависть і насилля. Світова спільнота повинна розуміти причини, які змушують людей ставати жертвами спокуси помсти будь-якою ціною».
