Треба сказати, що перші кроки з реанімації України як великої авіаційної держави потребують, окрім чималої мужності, ще й підприємницького підходу. Чого було варте, наприклад, залізничне замовлення на виготовлення нового авіалайнера Ан-140, що значною мірою сприяло активізації авіабудівельної промисловості!
Разом із тим сьогодні ще не доводиться говорити про те, що українська авіація остаточно «стала на крило». Днями профспілка колись найбільшої авіакомпанії «Авіалінії України» проводила пікетування Кабінету Міністрів і транспортного відомства, намагаючись таким чином добитися виведення цього єдиного, повністю державного підприємства галузі з кризового стану. Мінтранс був вимушений піти на поступки і підписав з ЦК профспілки авіапрацівників «протокол домовленостей», у якому зобов’язався не допустити банкрутства компанії і до жовтня погасити її персоналу заборгованість із заробітної плати (понад 3 млн. грн.). У вересні — жовтні сторони домовилися розробити програму виведення компанії з кризи.
Щоправда, це не говорить про те, що Мінтранс, безумовно, стурбований долею «Авіаліній», повністю бере їх на своє утримання. Доля авіакомпанії «Авіалінії України» — «в її руках», — заявив у вівторок Г. Кирпа і засудив керівництво компанії за погане утримання авіапарку, додавши, що з двадцяти семи її літаків у робочому стані сьогодні — тільки три, причому два з них вже у вересні вичерпають свій ресурс. Міністр не побоявся ввести громадськість на кухню фінансової і трудової дисципліни свого відомства, розповівши про те, що Мінтранс протягом декількох місяців даремно ставив питання про аудит і наведення порядку в бухгалтерії компанії. Проте у червні «Авіалініям України» було виділено цільовий кредит у розмірі 2 млн. грн. для продовження ресурсу чотирьох літаків, а тепер ще й дано наведені вище обіцянки.
Найближчим часом Мінтранс збирається заслухати звіт про роботу компанії. Але особливих надій на неї у міністерстві не покладають. За словами Г. Кирпи, «Авіалінії України» виконують усього 5% загального обсягу авіаперевезень України і «не вирішують долю авіації». «Але ми допомагатимемо, якщо цю допомогу правильно сприйматимуть керівництво і колектив», — чи то пообіцяв, чи то пригрозив міністр. Як сказав «Дню» перший віце-президент «Авіаліній України» Віталій Потапов, допомогу Мінтрансу буде надано у вигляді кредиту.
Тим часом роль «пожежної команди», яка до того ж використовує для порятунку «потопаючих і падаючих» перехресне фінансування, не дуже прикрашає орган державного управління, яким є Міністерство транспорту. З цього погляду, не можна скидати з рахунку і запитання критиків Мінтрансу, що розглядають реанімовану систему внутрішніх авіасполучень як не дуже ефективну. І справді, за даними «Укравіації», з початку реалізації програми розвитку внутрішнього авіасполучення у країні виконано понад дві тисячі польотів, під час яких перевезено понад 50 тисяч пасажирів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги перевезень пасажирів зросли у 2,2 раза, а кількість польотів — удвічі. Усе це, безумовно, вражає. Але ось завантаження рейсів становить, за офіційними даними, лише трохи більше 50%. А простий підрахунок показує, що у середньому одним рейсом перевозять 25 осіб. Про який прибуток у цьому разі може йтися? Тим більше, що ціни на авіаквитки вольовим рішенням Мінтрансу знижено вдвічі... Мабуть, роль безкоштовного кредитора авіації відводиться успішно працюючій залізниці. Але тоді виникає абсолютно не пусте запитання про те, навіщо нещодавно підвищили залізничні тарифи... Щоб підняти авіацію!?
Але у віданні Мінтрансу ще є річковий і морський флоти, які також перебувають не в кращому стані. Можна чекати, що незабаром міністерство зверне увагу і на них... Думається, що це досить ризикований підхід. Залізничний «Болівар» такий вантаж може і не потягнути. За даними Держкомстату, за сім місяців залізничним транспортом перевезено на 0,6% менше пасажирів, ніж за такий же період минулого року.
