Як, на вашу думку, потрібно було б відзначити 11-ту річницю Незалежності України?
Олександр СТЕГНІЙ, керівник відділу соціально-політичних досліджень, «СОЦІС-Геллап»:
— Святкувати чи не найосновнішу дату в історії держави, безумовно, потрібно. Адже День незалежності будь-якої країни — це важливе національне свято. Чи то США, чи то Польша, чи то Франція — усі святкують День народження держави, набуття нею самостійності. Чому Україна має бути винятком в цьому плані?
Інше питання, в яких масштабах відзначати 11-ту річницю незалежності України, з яким розмахом, скільки коштів витрачати на святкування. Загалом рівень апофеозу мав би залежати від того, на що спроможна країна на цьому етапі свого розвитку, зокрема економічного.
Я не проти організації різноманітних народних гулянь, розташування на головних вулицях виїзних торгових палаток, залпів салюту. Тим більше, що це буде ще один вихідний день для населення. І взагалі, ми ж вшановуємо саму ідею проголошення держави, а не те, в якому стані вона зараз перебуває... Проте дійсно не варто, особливо з огляду на жахіття останнього часу, організовувати щось грандіозне. Військові паради з міжнародними спостерігачами були б недоречними — і наш Головнокомандувач заборонив використання під час шоу будь-якої техніки. Позитивно, що в нашій державі вже почали офіційно визнавати наявність системної кризи, необхідність реформування армії. А ще — збагнули недоцільність брязкання зброєю.
Валерій ХМЕЛЬКО, президент Київського міжнародного інституту соціології:
— У США, наприклад, 4 липня святкували як завжди, але при цьому згадували теракт 11 вересня і закликали американців згуртуватись, діяти злагоджено. Звісно, їхню трагедію спричинили ворожі сили, для боротьби з якими нація має об’єднуватись. У нас же наприклад, львівська катастрофа трапилась через власних військових, проте вони потребують підтримки, а не боротьби. Наша ситуація, з погляду психології, більш складна.
Керівництво держави мусить мати достатньо почуття такту, щоб збагнути, наскільки стриманіше, ніж звичайно, слід відзначати цю дату, які заходи проводити. Я б радив провести урочисті збори на рівні керівництва держави і адекватно, об’єктивно оцінити ситуацію, у якій ми знаходимось наприкінці 11-го року незалежності. Це єдиний захід, який обов’язково треба провести.
Щодо решти заходів, то, на мою думку, високовитратне святкування на тлі недофінансування військової галузі виглядатиме абсолютно абсурдно. Варто було накласти мораторій на ті святкові заходи, які вимагають великих витрат, і йдеться не лише про військові, а й взагалі про будь-які паради. Витрачати бюджетні кошти на веселощі та забави в той час, як пенсіонери жебракують, а військові не мають найнеобхіднішого для забезпечення безпеки, недоречно, неадекватно і взагалі неприпустимо.
Василь ВОЛГА, голова об’єднання «Громадський контроль»:
— 11-та річниця незалежності повинна святкуватися настільки пишно, наскільки це можливо. Це є святкування нашої державності, за яку ми билися, билися і, нарешті, вибороли. Звичайно, не варто, щоб ця пишність очі колола. Не думаю також, що зараз потрібен військовий парад, — після подій у Львові це буде тільки дратувати людей. Народні гуляння — і без військових.
Лідія МАЗУР, головний редактор журналу «Жінка»:
— Потрібні не емоції, а глибоке осмислення самої суті цього свята. Я хотіла б, щоб у цей день ми визначили ідею, яка об’єднає всіх громадян України, незалежно від національностей. Щоб у цей день ми не випускали великих феєрверків, не показували, які ми багаті, а проаналізували б здобутки, визначили б свої, українські, пріоритети тощо...
Тарас ВОЗНЯК, радник голови Львівської облдержадміністрації з міжнародного співробітництва:
— Повинна відзначатися традиційно. Адже має вже бути певна усталена традиція. Без надмірної помпезності, звичайно, скромно, але зі смаком. Я святкуватиму на роботі, оскільки зараз у Львові ситуація складна.
Ольга ЯКОВЛЄВА, начальник відділу інформації і зв’язків з громадськістю Державного центру зайнятості:
— Це свято нам сьогодні потрібне. Треба розповідати людям про їхні досягнення, у держави також є певні здобутки. Обов’язково говорити про все — і про помилки, нічого не треба замовчувати.
Наталія ЯКОВЕНКО, історик
— Святкувати треба спокійно. І, звичайно, без великих військових парадів. Усі заходи повинні проходити якомога скромніше, зважаючи на скрутне фінансове становище наших громадян. Свято їм потрібне, але не таке пишне і не з такими витратами, як завжди. Адже будь-яке свято виконує консолідуючу функцію.
Катерина КОТЕНКО, виконавчий директор Асоціації мережевих телерадіомовників України:
— Вважаю, що День незалежності повинен святкуватися в дусі національних традицій. Кожен рік у цей день відбувається сходження на Говерлу. Ця подія висвітлюється в усіх засобах масової інформації, тому що це хороша ідея, та й люди потім краще усвідомлюють поняття Батьківщини. Тому добре було б святкувати це свято саме там. Особисто я піду на Говерлу.
Володимир ТЕТКІН, директор державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, головний державний інспектор праці України:
— Найбільшим святом було б зменшення до Дня незалежності заборгованості по заробітній платі. Оскільки буде 40 днів з дня трагедії у Львові, то це свято мало б відзначатися без великих помпезностей.
Георгій КРЮЧКОВ, голова комітету ВР з питань національної безпеки і оборони:
— Висловлювали думку, що цього року проведуть тільки парад військових оркестрів. Але я цілком погоджуюся з думкою Євгена Марчука, — в даній ситуації такий парад буде недоречний, адже ще не мине 40 днів з дня загибелі десятків людей у Львові. Нам узагалі треба по-іншому подивитися на те, як відзначати цю річницю. Давайте відзначати 5 років, 10 років, 15, а не щороку з однаковим розмахом. Коли будемо багаті, тоді й влаштовуватимемо свята.
Олексій ПЛОТНИКОВ, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової енкономіки і міжнародних відносин НАНУ:
— Відзначення Дня незалежності повинно бути адекватне можливостям держави та її місцю в світі. Якщо взяти на озброєння світовий досвід, то, скажімо, в Європі лише Франція проводить святкові паради на День взяття Бастілії. Усі інші країни не влаштовують таких святкових парадів, які ми спостерігаємо в Україні. Подібна форма відзначення державних свят притаманна здебільшого африканським країнам. Як правило, шикарні військові паради проводять лише незаможні країни, які потребують постійної уваги і прагнуть в такий спосіб показати свою вагомість. І навпаки, країни, впевнені в собі, не проводять масштабних військових парадів і не демонструють своєї військової могутності. Тому нам не потрібно робити з Дня незалежності помпезну подію і готуватися до неї впродовж року.
До того ж хочеться сподіватися, що нікому не спаде на думку влащтовувати в цей день військове шоу на центральній вулиці Києва. З огляду на Львівську трагедію, цього року можна і не проводити святкових парадів, а організувати, наприклад, змагання фізкультурників, виступи трудових колективів чи просто народні гуляння. Події останніх тижнів, безперечно, накладуть свій відбиток на відзначення державної дати. Тому потрібно перш за все враховувати почуття громадян, які постраждали.
Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:
— Кожна країна у контексті державного піару використовує будь-який інформаційний привід (а особливо відзначення державних дат) для того, щоб нагадати своїм громадянам про єдність держави та її досягнення у світі. В нашому випадку (в контексті трагедій у Львові, Донецьку та Луганську) проблема, власне, полягає не в тому, щоб зробити святкування Дня незалежності скромним і не надмірним. Важливо віднайти у цій даті свій зміст, не копіюючи російського, польського чи радянського досвіду. Якби не 27 загиблих у Львові дітей, непогано було б провести парад діток — ровесників незалежності. Та, на жаль, нещодавні катастрофи внесли свої корективи у це свято. І тут, думаю, потрібно віднайти нові слова, нові форми. Проте, поза всяким сумнівом, свято повинне відбутися, адже це така ж реальність, як добро і зло, поразка й перемога. Водночас не потрібна зайва помпезність, мовляв, «все прекрасно в нашому домі». Думаю, слід зробити День незалежності днем гордості і показати, що окрім неприємностей, є ше й інші строни життя.
Едуард ЩЕРБЕНКО, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень:
— Власне, не військова сила є основою безпеки нашої держави. Запорукою безпеки для України є розвинуте громадянське суспільство та компетентна дипломатія. Відповідно, немає сенсу у проведенні військових парадів на День незалежності України. Окільки зв’язок між наявністю власних збройних сил і існуванням справді зрілого суспільства у країні, яку можна було б назвати незалежною, відсутній.
