Освіта для тих, хто хоче вчитися

Прочитавши матеріал Лади Стеблиненко «Скільки коштує вища освіта» («День» від 19.07.2002) , мабуть, мало хто відмовиться від коментарів. Бо проблема навчання була та залишатиметься актуальною завжди. Можливо, тому журналісти так ласо смакують кожен освітянський закон. Але важливо й те, що несе у собі той чи інший матеріал і чи приносить він хоча б якусь користь читачеві.

На мою думку, згадана стаття може принести лише шкоду. Адже якби я була абітурієнткою, то, прочитавши подібний матеріал, сім разів би подумала, чи вартий таких зусиль диплом та чи взагалі варто вчитися. На щастя, я вже студентка і, будучи абітурієнткою, ніколи не прислухалася до подібних закликів. Я категорично не згодна із Л. Стеблиненко, яка пише, що «...у державних вищих навчальних закладах безкоштовної освіти вже давно не існує». Вона (освіта), на мою думку, існує для тих, хто хоче вчитися і хто прийшов у ВНЗ не лише за дипломом, а щоб отримати знання. Зовсім інша ситуація у студентів, у яких батьки за кордоном на заробітках. Вони працюють у поті чола, щоб дитина мала змогу вчитися, а їхні «чада» тим часом «просиджують» лекції та батьківські гроші у кафетеріях за пивом. Саме для таких студентів безкоштовної освіти немає, бо у «сесійний період» ті, звичайно ж, не в змозі скласти бодай один іспит без «додаткових зусиль».

Щодо абітурієнтів, то більшість із них платить за вступ «про всяк випадок». Уже давно серед шахраїв відлагоджена система, коли абітурієнт поступає «своїми силами», та гроші, заплачені за вступ, не повертаються, мовляв, вони «зробили своє».

Звичайно, «такси за безкоштовне навчання» завжди були та залишатимуться. Та нехай вони будуть для тих, хто звик все робити «через кишеню». Зовсім не погоджуюся із думкою викладачів ВНЗ щодо закріплення за кожним ВНЗ кількості бюджетних місць та самостійним вирішенням кількості комерційних. Мабуть, всім студентам знайома ситуація, коли в аудиторіях немає місць, де сидіти. То про який плідний навчальний процес може йти мова? А коли ВНЗ матимуть можливість визначати кількість комерційних місць «власноруч», то студентам, мабуть, треба буде вчитися в три, а то й у чотири зміни.

І насамкінець хочу звернутися до всіх майбутніх абітурієнтів. Якщо у вас є знання, то поступити до ВНЗ для вас не буде складно. І скільки б не платила ваша сусідка за вступ, і як би гучно не казали ваші знайомі, що без грошей поступити нереально, не слухайте нікого — вчіться, і ваші знання будуть оцінені.