Будь-яка НП відбувається несподівано. Після ракети, що потрапила в житловий будинок у Броварах; ракети, що ненавмисно збила літак ізраїльсько-російського рейса, українські військові створили трагічну сенсацію світового масштабу. Українські льотчики позбавили життя майже 90 чоловік, а свою країну — долі позитивного іміджу.
СNN і ВПС, які свого часу проігнорували українські парламентські вибори, назвали падіння літака топ-новиною. СNN навіть провела опитування на тему «Чи варто заборонити авіашоу?» ВПС супроводили відео зі Скниліва аналізом експерта. Тільки за кадрами оперативної зйомки він зробив досить точні висновки про недотримання на авіашоу правил безпеки та неприпустимість виконання фігур вищого пілотажу над головою у глядачів. Сповільнена зйомка і виділення більш світлим фоном ключових моментів швидкоплинної події — ще один хід, який дозволив відразу розібратися в події. Наступного дня цей прийом підхопили «Подробиці» «Інтера».
Більшість громадян включилися в ситуацію, почувши коментарі Президента. Інтерв’ю першої особи країни в прямому ефірі забезпечив ICTV. А о 21.30 його повторили всі телеекрани країни. Команда «Фактів» ICTV в екстремальному режимі підтвердила свій професіоналізм. Були максимально використані «Гарячі новини» та вуличне телебачення. Олена Фроляк — одна з найбільш емоційних дикторів всеукраїнських новин. Під час спецвипуску її голос зумів знайти правильну, по-жіночому співчуваючу інтонацію, а в останню секунду по-зрадницьки затремтів. І в такий момент це було по-людському зрозуміло. Серед емоційних сплесків інформаційної картини трагедії варто відмітити й заставку «Чорна субота» «Нового каналу». Відеоряд і трагічна музика вінчали спецвипуск, коли аргументи розуму закінчилися.
Першого дня катастрофи спецвипуски новин навперебій повторювали один одного, висловлювалися різноманітні версії. Головний акцент робився на реакцію Президента, відставки керiвництва ВПС і, зрозуміло, кількість жертв. Країна була в шоку. Важкий осад залишається, навіть коли постійно стежиш за подіями на екрані. Репортерам, які бачили трагедію на власні очі та передавали біль потерпілих, стократ важче. Неприємно вразив відвертий показ шматків людських тіл у новинах «Інтера». Серед своїх колег вони виділилися саме цим. Після цих подробиць глядачі пили таблетки, а декому викликали швидку допомогу.
Наступного дня інформаційне наповнення змінилося. Розповіді тих, що вижили, деталі наслідків, репортажі з місця зльоту СУ-27, труднощі льотної підготовки, прес-конференція Є. Марчука про стан жертв та версії того, що сталося. І, хоч дані різних новин іноді суперечили одні одним, нас ніби підводили до висновку про причини трагедії. Мовляв, льотчики-аси проігнорували інструкцію і з’явилися на місці шоу не за два дні, а відразу. Інше порушення інструкції — виконання «чкаловьскої» півбочки через спину. Але виникає запитання, чи має телебачення право на подібну упередженність думок. До, нагадаємо, результатів офіційного розслідування. Адже напевно всі військові, так чи інакше причетні до трагедії, не менше, ніж кожний із нас, її переживають.
Спецвипуски ТСН («1+1») не мали кращого вибору, ніж вдатися до обговорення глобальних проблем реформування армії. Не маючи конкретної інформації, розмова про громадянський контроль за армією, принаймні недоречна. Експерти, що були запрошені до студії, чинили спротив, але ведучі не здавалися. Сильний хід із запрошенням військових аналітиків не виправдав себе.
Більшість телеканалів, оперативно відреагувавши в драматичний для країни час спецвипусками новин, практично не змінили мережу віщання. Недільний вечір із розважальними програмами мало чим відрізнявся від інших. А музичні канали (за винятком М1), продовжували веселитися і в понеділок, коли вся країна приспустила прапори...
