У трагедії СУ-27 звинувачують організаторів польотів
Виносячи на суд громадськості перші результати розслідування причин катастрофи літака СУ-27, Генеральний прокурор України Святослав Піскун учора на прес-конференції зробив безліч загальних, ряд принципових і — не без допомоги журналістів — декілька сенсаційних заяв. На думку Генпрокурора, головною причиною трагедії стало порушення правил експлуатації літальних апаратів і сам факт проведення показових польотів у населеній місцевості з порушенням відповідних розпоряджень. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», С. Піскун підкреслив, що наявні у слідства дані вже можуть слугувати підставою для притягнення заступника командуючого 14-м авіакорпусом генерал-майора А. Третьякова та помічника керівника польотів у зоні пілотажу підполковника Ю. Яцюка до кримiнальної відповідальності за статтею 416 Кримінального кодексу (від 5 до 15 років позбавлення волі). «Я впевнений: уже можна говорити, що військова недбалість належить до спеціальної категорії злочинів», — сказав С. Піскун.
А ось перебування у слідчому ізоляторі головнокомандуючого Військово-повітряними силами України генерал-полковника В. Стрельникова та безпосереднього начальника пана Яцюка — генерал-лейтенанта С. Онищака — Генпрокурор пояснив прагненням правоохоронців забезпечити неупереджену роботу та виключити можливе втручання до процесу з боку начальства авіації. При цьому С. Піскун зазначив, що Генпрокуратура категорично наполягатиме на перебуванні всіх вищезазначених осіб під вартою.
Ступінь провини командира смертоносного літака полковника В. Топонаря та пілота полковника Ю. Єгорова головний обвинувач визначив неоднозначно. «Вони виконали вказівки начальства», — сказав С. Піскун і додав, що форми попереднього і остаточного покарання пілотів залежатимуть від результатів подальшого розслідування. Поки ж, зі слів Генпрокурора, льотчиків перевели у вінницький госпіталь та допитали.
Що пілоти розповідали слідчим, з’ясувати так і не вдалося. Говорити конкретно на цю тему Святославу Піскуну не дозволила таємниця слідства. Вона ж перешкодила Генпрокурору назвати найбільш імовірну версію трагедії, що відбулася. «Ми відпрацьовуємо всі версії без винятку», — підкреслив він. І одразу ж відкинув за пропоновану журналістами: зафіксована на відеоплівках зграя птахів поблизу літака у момент катастрофи виявилася нi при чому.
Чого, згідно зі словами С. Піскуна, не можна сказати про згаданих військовослужбовців і представників Львівської адміністрації. «До затвердження плану польотів причетні багато чиновників», — зазначив він, підкресливши, що у зв’язку з цим багато що потрібно з’ясувати.
Топ-новиною прес-конференції стала оприлюднена зусиллями представників ЗМІ таємниця розслідування львівської трагедії (Генпрокурор підтвердив, що правоохоронці мають у своєму розпорядженні свідчення про те, що перед самим вильотом літак було замінено на «аналогічний за своїми характеристиками»), повiдомляє В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, «День».
Кримські татари прагнуть стати громадянами України
Представництво меджлісу кримськотатарського народу в Середній Азії збирається відновити кампанію з отримання громадянства України депортованими кримськими татарами, які нині мешкають в Узбекистані. Як повідомили агентство Інтерфакс-Україна в прес-службі меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі, про це йшла мова на зустрічі посла України в Узбекистані Анатолія Касьяненко з керівником представництва кримськотатарського меджлісу в Середній Азії Алі Хамзіним, яка відбулася в Ташкенті. На думку А. Хамзіна, таку кампанію можна організувати в тому разі, якщо буде продовжена дія указу президента Узбекистану від 31 липня 1998 року «Про тимчасовий порядок реєстрації і вихід з громадянства Республіки Узбекистан депортованих осіб, а також дітей і внуків». А. Касьяненко зазначив, що цього разу мова має йти про внесення змін у внутрішнє законодавство Узбекистану. За словами дипломата, посольство України не заперечує таких змін, якщо узбецька сторона вважає за потрібне їх внести, і в цьому плані підтримуватиме ініціативу представництва меджлісу в Середній Азії.
Як повідомили в прес-службі меджлісу, чисельність кримських татар, що мешкають за межами Криму на території колишнього СРСР в місцях депортації, становить від 200 до 250 тис. осіб. 1998 року за активного сприяння Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Україна і Узбекистан уклали угоду про спрощений порядок виходу з громадянства Узбекистану і отримання громадянства України депортованими особами і їх нащадками. Під час тієї кампанії громадянство України змогли отримати понад 60 тис. кримських татар, які прибули до Криму з Узбекистану. Крім того, громадянство України отримали також кілька тисяч кримських татар, що досі проживають в Узбекистані.
Тепер в Криму мешкає приблизно 260 тис. кримських татар. Близько 20 тис. з них не мають громадянства України, а є громадянами Росії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану.
Бджоли закусали доярку і корову
26 липня повернулася з райлікарні до свого рідного села Гриценки 58-літня Галина Паляниця. Тут на бідолашну жінку чекав другий удар лихої долі: почула від рідних і близьких, що дорогу корову, з якою вона потрапила у неймовірну пригоду, на жаль, врятувати не вдалося.
Тиждень тому, коли лютувала спека, Галина пішла на пасовище, аби «перепнути корову». Пасовище ж межує з гречаним полем. Напередодні пасічники вивезли сюди вулики. Жінка ще тільки-но взяла дійницю в руки, коли раптом на неї і на корову впали рої бджіл... На нещасній «голого» місця не залишилося. Побігла у село. На гвалт вибігли люди. «Заходилися обливати Паляницю водою, згрібати агресивних комах», — розповів для «Дня» про перебіг найдраматичнішої події голова села Гриценки Михайло Костюк.
Пасічник Микола Томашук не залишився осторонь. Мовляв, чужого лиха не буває. «І не зчувся, як опинився на пасовищі, звідки аж до Гриценок долинало несамовите ревіння тварини. Згрібав руками комах, що з усіх боків повпивалися жалами у худобину», — продовжив розповідь, від якої холоне кров, Михайло Костюк. Старання пасічника виявилися марними — корова впала і вже не підвелася на ноги.
Знепритомлену ж Галину Паляницю притьмом госпіталізували до реанімаційного відділення райлікарні. Наразі вона терпляче виконує рекомендацію служителів Гіппократа про суворий «постільний режим». Почувається, «наче з того світу повернулася». Ні Гриценки, ні довколишні села Красилівського району чогось подібного не пригадують. Навіть старожили заявляють, що таке — вперше. Пояснюють: «То спека, то злива — бджоли взятку не мають». Галина Паляниця, яка «все життя дояркою у колгоспі трудилася», оплакує сільгосптварину, планує добиватися компенсації за свої матеріальні й моральні збитки. Звісно ж, не від агресивних бджіл, а від власника вуликів. Хоча корову-рекордистку, куплену торік у Гриценках, уже не поверне... Матерiал пiдготував Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
