Нещодавно із Харкова до Києва почав ходити денний швидкісний поїзд-експрес, який долає відстань у 470 км майже за шість годин. Чому за шість, а не за дві години? Що треба зробити, щоб вибудувати сучасну монорейкову лінію? Хіба наші підприємства не здатні виробляти лінійні електродвигуни? Невже у нас немає інженерів, які можуть розробити такий проект?
Це все може бути вже завтра. Це все дуже добре і дуже потрібно. Але чому ж воно від нас так далеко? Чого не вистачає? Може видатися дивним, але не вистачає усього-навсього особливого орієнтиру, ідеї. А ідея в чому?
Ідея ж проста і виражається в уявленні про «Столичну вісь», яка пов’язує Львів, Київ і Харків. Це вісь, розгортання, розкриття якої програмує розвиток усієї країни. У такій постановці доведеться по-новому переосмислити ідеї регіонального і міського розвитку, які залишились у минулому столітті, пріоритети галузей і вимоги до транспортних систем, відносини центр — периферія, розподіл на рівні адміністративної ієрархії, відносини суспільство — держава і т.д.
Багато, важко, довго? Зате осмислено. Чотири години від Львова до Харкова — зараз це стає найважливішою вимогою часу і до часу. Чим не виклик, кинутий нам часом?
Телефон зворотного зв’язку з читачами: 414-91-26, відділ ЗМI та громадської думки
