Учора Верховна Рада України приймала рішення про нову четвірку своїх представників у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Із 21 кандидата, що спочатку висувалися на посаду, у конкурсі брали участь п’ятеро: Віктор Понеділко, Юрій Лясковський, Віталій Шевченко, Володимир Манжосов і Юрій Захарченко. Процедура обрання почалася із запитань представників політичних фракцій до кандидатів. Практично всі вони стосувалися теми насильства, порнографії і реклами на телеекранах. Відповіді кандидатів вселяли надію: «Все змінимо на краще». Практично всі претенденти відзначили необхідність співпраці Нацради з Верховною Радою і комітетом з питань свободи слова.
Під час попереднього голосування перший претендент Віктор Понеділко (член комітету з питань свободи слова й інформації у парламенті минулого скликання, якого висунула фракція КПУ) отримав 308 голосів, у кінцевому результаті — довіру 260 депутатів. Володимир Манжосов, висунений фракцією «Регіони України», стартував із 287 голосами і фінішував абсолютним переможцем — 410 голосів. Третім членом Нацради став Віталій Шевченко, якого підтримує фракція «Наша Україна» — відповідно 221 голос на початку та затверджений на посаду 234 голосами. Місце четвертого кандидата залишилося вакантним — жоден із решти претендентів не набрав необхідної кількості голосів.
Варто зазначити, що після першого пропорційного голосування ініціатори ротації на чолі з Миколою Томенком помітно хвилювалися — їхні кандидати не «перескочили» навіть цифру парламентської більшості. У результаті голосували ще з двох претендентів — Юрія Шкарлата (198 голосів) та Віктора Павленка (195 голосів). Але жоден із них не «взяв» і двохсот голосів. Обидва вони приєдналися до необраних Ю. Лясковського (223 голоси) та Ю. Захарченка (52 голоси).
КОМЕНТАР
Леонід КРАВЧУК, народний депутат України, лідер парламентської фракції СДПУ(О):
— Все залежить від самої новоствореної Національної ради. Якщо цей орган забажає служити всім, а не законові, то на демократичному інформаційному просторі він також буде приречений, як попередні склади Нацради. Адже у цьому випадку вона буде від когось залежати, комусь слугувати і хтось обов’язково буде на неї впливати адміністративно або матеріально. Тому все залежить від них самих. Якщо вони не зроблять висновків з роботи своїх попередників, їх чекає така сама доля.
