Учорашнє засідання уряду було присвячене наболілому — інвестиціям. Перша проблема, безумовно, — план заходів із виконання програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002—2010 роки, затвердженої урядом ще 28 грудня 2001 року. І справді, в умовах, коли приріст іноземних інвестицій найменше відповідає потребам зростаючої економіки, а програма приватизації, зірвана минулого року (37,4% запланованих надходжень), може потерпіти фіаско і цього року (надходження від приватизації за 5 міс. становили 336,57 млн. грн., за планом — 5,8 мільярда), це питання набуває для уряду провідного значення. При цьому у «плані заходів» значне місце відводять реструктуризації боргів підприємств, що приватизуються. Ці борги взагалі ставлять питання про можливість продажу. Тому на Кабмін винесено також блок документів із питань приватизації: про узгодження проектів розміщення пакетів акцій «Львівобленерго» (26,98%), «Прикарпаттяобленерго», «Полтаваобленерго», «Сумиобленерго», «Черніговобленерго» (по 25%; сумарна номінальна вартість усіх цих пакетів — 51,9 млн. грн.). Ця пропозиція двічі розглядалася на урядових комітетах з ПЕК і економіки, але її провалили. І тільки 28 травня робоча група з питань приватизації на чолі з прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом підтримала пропозицію Фонду держмайна стосовно п’ятірки обленерго. Вчора її було схвалено Кабінетом, тоді як інвестиційну програму відправлено на допрацювання. Питання вирішувалося не так просто. Приватизація обленерго шляхом продажу їх акцій на біржі можлива тільки після реструктуризації їхніх боргів, що перевищують 5,3 млрд. грн. Як сказав голова ФДМУ Олександр Бондар, основний час двогодинного засідання робоча група присвятила саме реструктуризації боргів. Зі слів О. Бондаря, рішення про конкретний термін продажу цих пакетів прийматимуться окремо, оскільки літо, на його думку, не найкращий час для біржових торгів. Але справа швидше за все не в цьому. В уряді України схиляються до реструктуризації боргів обленерго окремим законом. І цей варіант може призвести до затримки термінів приватизації, оскільки проходження закону в Верховній Раді поки прогнозувати складно через різнобій інтересів. Адже в ході приватизації наступних дев’яти обленерго Україна збирається, зі слів голови Мінпаливенерго Віталія Гайдука, гарантувати покупцям тарифи, що забезпечують прибутковість на рівні 17%.
Чи повірять інвестори цим обіцянкам? У березні цього року Президент Леонід Кучма заявив, що прийняття закону про реприватизацію повинно стати основним завданням для українського парламенту нового скликання. Як вважає Леонід Кучма, в умовах падіння світової економіки взагалі не може бути жодних продаж, а тому нема сенсу поспішати з приватизацією. Вказівки Президента вже зрозуміли, і вельми своєрідно. Новообраний голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк (Соцпартія) днями внесла у парламент законопроект «Про реприватизацію майна в Україні». І хоч серед головних принципів законопроекту — забезпечення прав власника на відшкодування вартості реприватизованого майна і гарантії іноземним інвесторам, законопроект викликає масу запитань. Не дарма ж голова парламентського комітету із закордонних справ Дмитро Табачник зазначив, що закон, який ущемляє інтереси приватного власника та передбачає відбирання власності чи пакета акцій, у нинішньому складі парламенту не пройде.
Отже, головне питання сьогодні полягає в тому, чи виникне в цих умовах у інвесторів інтерес до українських енергопідприємств, що приватизується? Відповісти не просто, оскільки вихідні дані часто суперечливі. Так, більшість українських енергопостачальних компаній є збитковими (прибутково працюють усього три), але в травні в країні знизилися роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) в середньому на 1,4%, тоді як у квітні падіння тарифів сягало 3,5— 5,5%. Разом із тим останнім часом істотно покращилася оплата. У травні, за прогнозами держпідприємства «Енергоринок», вона становитиме 991 млн. грн., або 90—93%. І відсоток, і сума вражають. Думається, інвестори знайдуться... Якщо їх не злякають деякі наші суперечливі новації, через які приватизація в Україні або провалюється, або проводиться «штурмом».
