На відкритті виставки Анджей Струмілло проявив зворушливу скромність: «Я прекрасно розумію різницю між моїми роботами і тими творами, що їх виставляє музей...» Звісно, різниця між експонатами музею Ханенків і сучасною графікою є, але виконана на відповідному рівні, вона не здається чужорідною у цих «класичних» стінах. У своїй коротенькій промові автор також сказав: «Я бажаю Україні незалежності і процвітання. Того ж бажаю Польщі. Більше того, я впевнений, що одне неможливо без іншого». Відкриття виставки відвідав повноважний посол республіки Польща в Україні пан Марек Зюлковський.
Графіка Анджея Струмілли досить стримана за кольоровою гамою, позбавлена екзальтованого надриву й зарозумілості інтерпретацій. У своїх роботах автор користується різними техніками: туш, гуаш, ліногравюра, цинкографія... Навіть згин паперу, що утворює невеличку складку на його поверхні, Струмілло може використати як знахідку й важливий художній прийом — «Голова капітана зі шрамом». Деякі твори привертають увагу неймовірною кількістю ретельно виписаних деталей, кропіткою працею над неповторністю кожного штриха — «Монгольський субурган». В окремих роботах влювлюється віяння поп- арту і сюрреалізму, хоча насправді вони далекі від цих напрямків у чистому вигляді.
А. Струмілло пише про себе: «Я розглядав усі медіа як засоби вираження, як форми комунікації. А комунікацію як таку я розглядав як фрагменти стану свідомості чи підсвідомості, які ми хочемо чи повинні відкривати, щоб підтримати власне існування або діалог з іншими...» Ці позиції автора знайшли своє відображення у серії «Інформація та емоція», три роботи з якої представлено на виставці. З зашифрованого інформаційного потоку митець фрагментарно вириває змістовний кусень і подає його на внутрішній суд глядача.
Напевне, однією з найкращих робіт представленої експозиції можна назвати «Сонце». Спірально-концентричні кола заворожують увагу — світило в подачі автора має протуберанці, що нагадують кошлату гриву звіра та втихомирений хвіст зоряного коня.
