Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Національні меншини – «за» спільне інформаційне середовище

25 квітня, 2002 - 00:00

Мас-медіа національних меншин специфічні за своєю природою. З одного боку, вони необхідні вже через те, що кожен має право отримувати інформацію рідною мовою, з другого боку, вони у більшості випадків приречені на неприбутковість. Поки невелика кількість самоокупних газет із числа тих, які видаються общинами національних меншин України. Це вибудовує стосунки залежності між редакціями та їхніми грошовими донорами. Причому незалежно від того, хто саме фінансує видання: державні структури, міжнародні організації чи лідер общини. На це вказав головний редактор газети «Еврейский обозреватель» В. Нахманович у своєму виступі під час «круглого столу» «ЗМІ національних меншин: проблеми розвитку», що відбувся у середу. Те, що ЗМІ нацменшин, а також релігійних общин поки слабкі, недостатньо розвинені у технологічному та кадровому значенні, часом діють неефективно, зазначив голова Державного комітету України у справах релігій В. Бондаренко. Звідси, підкреслив він, такі негативні наслідки, як радикальність, а іноді й випадковість думок, велика суб’єктивність у підході до освітлення подій. А у виступі голови іншого Держкомітету — у справах національностей і міграцій — Г. Середи прозвучали більш оптимістичні ноти: в Україні сьогодні інформацію мовою етнічних меншин подають 176 видань (свої друкарські видання має 21 етнічна община), у регіонах компактного мешкання виходять в ефір радіо і телепрограми цими мовами, державою підтримується видання літератури цими мовами. (Показово, що російською мовою в країні виходить 1823 періодичних видання.)

Дiана БАЗИЛЯК, «День»
Газета: 
Рубрика: