Нинішній голова Держкомбудівництва, член СДПУ(О) Валерій Череп обирається народним депутатом вшосте поспіль — рекорд в українській політиці. «День» не міг не поцікавитися думкою парламентського «довгожителя» про необхідні умови створення у ВР більшості, а також його прогнозами щодо долі уряду, перспектив «спікеріади» та взаємовідносин політичних сил, що перемогли на виборах. Зрозуміло, розмова розпочалася з планів самого Валерія Івановича.
— Що зараз впливає на ваш вибір між депутатським мандатом і портфелем голови комітету?
— Враховуватиметься багато що. Ситуація в парламенті, в тому числі і навколо утворення парламентської більшості. Ситуація в уряді — зокрема, те, що вже квітень і час підходити до розробки проекту бюджету на 2003 рік, який К абмін має подати до парламенту до 15 вересня. З урахуванням усіх обставин, консультацій і т. ін. і буде прийматися рішення, причому не особисто мною, а нашою партією. Велике значення матиме й думка Президента. Це його право — призначити людину на певну посаду в уряді чи порадити їй йти працювати в парламент. Сьогодні однозначно говорити, хто де буде, ще зарано.
— Інформагентства повідомили, що Держкомітет з будівництва, архітектури і житлової політики, який ви очолювали, реорганізовано і його тепер очолює пан Семчук...
— Це не так. Згідно з указом Президента від 15 березня, комітет з будівництва, архітектури і житлово-комунальної політики перетворено на два комітети: комітет житлово-комунального господарства і комітет будівництва й архітектури. Тобто на базі одного комітету створено два. Рішення, на мій погляд, правильне і розумне. Воно продиктоване ситуацією в житлово- комунальній сфері. Зазначу, що ці два відомства і раніше існували окремо, але в 1997 році було прийнято вольове рішення стосовно їхнього об’єднання. Однак життя показало, що такий крок був помилковим. Тому зараз їх знову реорганізовано у два комітети. Згідно із законом, процес реорганізації йде протягом двох місяців. Поки діє ліквідаційна комісія, голова єдиного колишнього комітету має право підпису і приймає всі рішення. Нових керівників цих комітетів мають право призначати прем’єр і Президент. Г. Семчука призначено головою одного комітету. На посаду керівника другого комітету поки нікого не призначали. Тільки тоді, коли роботу із затвердження експертно-фінансових витрат на утримання обох комітетів, а також штатного розкладу, чисельності працівників і т. ін. буде завершено, ці відомства почнуть функціонувати самостійно. Так що я на сьогоднішній день продовжую виконувати функції голови Держкомбудівництва.
— Як, на ваш погляд, розвиватимуться події в парламенті? Які будуть внутрішньопарламентські розклади? Який вигляд набуде більшість, і чи буде вона взагалі?
— Сьогодні всі здорові політичні сили вживають заходи, проводять консультації та дискусії, роблять кроки до того, щоб створити в парламенті більшість. Причому не ситуативну, як було раніше, а нормальну, конструктивну більшість, необхідну для вирішення важливих питань. Варіантів такої більшості декілька. Пріоритет повинен віддаватися тим фракціям, які будуть найбільш численними. На сьогоднішній день це парламентські представництва блоків «За єдину Україну!» і «Наша Україна». Тому тривають консультації, відбувається пошук компромісу. Я в парламент обираюся вже вшосте поспіль, і можу з упевненістю сказати, що початок завжди був важким. Проте, враховуючи, що до Верховної Ради обрано багато людей з достатнім досвідом роботи в управлінських структурах, депутатський корпус віднайде шляхи консолідації, і більшість так чи інакше буде створено.
— Як ви розцінюєте останні заяви Віктора Ющенка, в яких міститься досить різка критика на адресу влади? Як це може вплинути на процес будівництва більшості?
— На даному етапі, коли вже відомі результати виборів, завжди всі політики працюють «за максимумом». Це закономірний процес, тому що партія чи блок, які перемогли, хочуть мати найбільші ресурси у вигляді парламентських і урядових портфелів. Але життя показало, що в цьому випадку методи диктату чи відсутність бажання йти на поступки завжди заводили політиків у глухий кут. У тому ж блоці Ющенка представлено дуже різні — за своїми політичними та економічними перевагами — сили. Зараз всередині блоків почнеться процес поляризації та пошуку консенсусу. Точки зору в кінцевому результаті співпадуть. Які можуть бути розбіжності між блоком «За єдину Україну!», СДПУ(О) та блоком Ющенка в економічних питаннях? Їх немає. Всі за те, щоб прийняти Податковий кодекс, Житловий кодекс, щоб працювали закони, був реальний бюджет, нарощували темпи роботи підприємства, скорочувалося безробіття. Тобто в економічній сфері ми вже знаходимо спільну мову. Які розбіжності можуть бути між цими політичними силами щодо питань державного управління? Можуть бути різні пропозиції, але зрештою всі за те, щоб Україна була самостійною державою, яку б визнавали на міжнародній арені. Точок зіткнення в політичному і економічному плані дуже багато. Саме на їхній основі необхідно домовлятися. У підходах до рішення завдань державної важливості у нас має бути єдина позиція. Сьогодні є генеральний курс, який озвучено в посланні Президента парламенту і прийнято останнім. Розробляється програма уряду, яка також буде затверджуватися парламентом. Рух уперед у політико-економічній сфері буде продовжуватися прискореними темпами в тому випадку, якщо буде створено парламентську більшість. Особисто я дуже хочу, щоб інститут президентства, парламент і Кабмін, співробітничаючи між собою, ефективно працювали для поліпшення життєвого рівня громадян України.
— І все ж подібні заяви — це заявка на перехід в опозицію чи елемент політичних торгів?
— Це озвучення програми- максимум з урахуванням того, що потім доведеться йти на компроміси. Потім буде плавний перехід до більш дипломатичного підходу. Це елемент старту з урахуванням максимуму бажань і вимог.
— В інтерв’ю «Дню» Дмитро Табачник «більш робочою» схемою більшості назвав її лівоцентристський варіант: «За єдину Україну!» плюс СДПУ(О), плюс співпраця з комуністами з окремих питань...
— Це його думка. І як гіпотеза вона має право на існування.
— А ваша думка про роль комуністів?
— Комуністи та блок Ющенка з політичних питань знайти компроміс не зможуть. В економічній сфері стосовно ряду питань можуть бути ситуативні союзи. Комуністи не проти розділення посад у парламенті. Вони розуміють, що, позбавляючись комітетів, позбавляються парламентської трибуни та політичної реклами.
— Як ви ставитеся до заяв про необхідність зміни уряду після виборів?
— Абсолютно неправильно робити Кабмін «розмінною монетою». Уряд працює короткий термін, але позитивні результати очевидні (зростання виробництва і ВВП). Так, сьогодні не виконується бюджет. На це є причини. Свого часу ті ж ліві наполягли на прийнятті кількох популістських рішень. Не продумано було схему приватизації. У ситуації, коли налагоджується стабільна робота парламенту, заважати працювати уряду — означає дестабілізувати ситуацію в державі в цілому. Парламентаріям необхідно допомогти уряду відпрацювати програму, створюючи під неї необхідну законодавчу базу.
— Якої лінії буде дотримуватися майбутня фракція СДПУ(О)? Яку роль гратиме?
— СДПУ(О) буде співробітничати з усіма політичними силами, які піклуються про реалізацію інтересів України. На мій погляд, соціал-демократи в минулому скликанні показали найвищий рівень дисципліни. У голосуванні завжди дотримувалася постійність, проглядалася чітка позиція й у важкі моменти для держави. Партія монолітною була і на сьогоднішній день такою є. Те, що наша фракція за кількістю голосів буде не самої численною, не має значення. Кількість мандатів ми замінимо активністю і професіоналізмом. Це буде дуже стабільна парламентська одиниця, що проповідує соціал- демократичну ідеологію, тобто захищає за допомогою вдосконалення законодавчої бази інтереси людей. Стосовно вирішального значення наших голосів, то в парламенті кожний голос грає вирішальну роль. Наприклад, у минулому році 6 голосів вирішили долю Земельного кодексу.
— Кого ви бачите в майбутньому прем’єром і спікером?
— На сьогоднішній день питання про наступного прем’єра я взагалі не ставлю. У нас є прем’єр-міністр Анатолій Кінах. І я вважаю, що він на цій посаді буде продовжувати працювати. Що ж до другої частини питання, то нам потрібно почекати створення більшості, після чого можна буде говорити про компромісну кандидатуру на посаду спікера. Фактично в усіх фракціях є підготовлені люди, яким можна довірити управління парламентом. СДПУ(О) також може запропонувати свою кандидатуру на цю роль.
