Непрямі методи визначення доходів юридичних і фізичних осіб відстоював позавчора перед підприємцями Вадим Копилов, який щойно повернувся до Державної податкової адміністрації України з «Нафтогазу України». Йшлося про це на «круглих столах», які починалися з інтервалом в одну годину в Державному комітеті України з питань регуляторної політитики та підприємництва та в УСПП, і були присвячені обговоренню методики визначення суми податкових зобов’язань платників податків за непрямими методами.
Відтоді як вперше податківці заявили про необхідність застосування до платників податків непрямих методів, багато що змінилося в підприємницькому середовищі. Сьогодні підприємці значно лояльніше ставляться до цього різновиду фінансової розвідки і згодні обговорювати механізм його впровадження. Є в непрямих методах, за твердженням голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель, і позитивний для бізнесу момент: менше стане перевірок, і отже, ми наблизимося до західних стандартів, за яких підприємці майже не спілкуються з податковими інспекторами. Проте саме головний державний орган з підприємництва не погоджується з проектом постанови Кабінету Міністрів про затвердження цієї методики — всі інші міністерства та відомства таку згоду дали. Громадська організація — УСПП теж має суттєві заперечення: голова ради Харківського обласного її відділення Леонід Рубаненко висловився проти того, щоб методика взагалі затверджувалася постановою Кабінету Міністрів, оскільки, на його думку, уряд не має для цього законних підстав. «Треба подавати до Верховної Ради проект закону, в якому була б чітко викладена методологія застосування непрямих методів», — сказав він.
Проект методики вже не вперше подається на розгляд та погодження до Держкомпідприємництва. У комітеті вважають, що останній, доопрацьований варіант методики, теж не ідеальний, бо порушує норми Конституції України стосовно фізичних осіб. Методикою передбачено, що якщо особа не підтверджує документально або відмовляється надати інформацію щодо джерела доходу, податкова служба визначає суму перевищення витрат над задекларованим доходом для включення її до бази оподаткування, тобто вдається до непрямих методів. На думку Держкомпідприємництва, застосування непрямих методів до фізичних осіб може бути здійснено лише після проведення загального декларування майнового (нерухомого майна, транспортних засобів, корпоративних прав) та фінансового стану всіх громадян на умовах податкової амністії. «Ми не проти застосування непрямих методів до фізичних осіб, але спочатку треба провести амністію. Тоді будуть рівні умови для всіх», — сказала голова комітету О.Кужель.
Необхідність запровадження непрямих методів В.Копилов обгрунтовує тим, що останнім часом чимало підприємств спритно приховують деякі види своєї діяльності, прикриваючись фізичними особами, тобто працюють «в тіні» і не сплачують податки. Неважко здогадатися й про іншу причину активності ДПА: податкові надходження до держбюджету у першому кварталі 2002 року склали лише 90% від запланованих. Заступник голови ДПА запевнив підприємців в тому, що ніхто не збирається відстежувати контакти усіх членів їхньої родини: йдеться лише про збирання інформації непрямим шляхом щодо форм та обсягів здійснення підприємницької діяльності фізичної особи. Однак ці слова В.Копилова не дуже заспокоїли підприємців. Найчастіше в їхніх виступах лунало, що «це не методика», а в кращому випадку, інструкція для податківців. «У нас всі чиновники звикли працювати не за методикою, а за інструкцією. Навіть якщо документ добре виписаний, є десятки виконавців на місцях, які трактуватимуть його по-своєму. В методиці потрібно все деталізувати, щоб і податківцям, і підприємцям було зрозуміло, що від них вимагається», — зазначив віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Юрій Лозовський. Отже, судячи з усього, говорити про найближчу «матеріалізацію» в Україні непрямих методів ще зарано.