«День» неодноразово звертався до проблеми впровадження новітніх технологій у систему розвитку економіки, виробництва і суспільства в цілому. Зокрема, до нової, але вже популярної в прогресивних колах ідея створення в Україні структур випереджального характеру — соціополісів. Уперше ідея формування в Україні принципово нових, конкурентоспроможних на світовій арені соціально-економічних структур була сформульована і детально викладена в аналітичному дослідженні секретаря РНБОУ Євгена Марчука «Україна: нова парадигма поступу» ще в 1999 році. Автор робить висновок, що саме «випереджальний розвиток інтелектуального капіталу, основою якого є сукупний людський капітал, що постійно збільшується, — це запорука гідного шляху України в майбутнє». На сьогоднішній день навколо ідеї соціополісу сформувався могутній інтелектуальний громадський рух, активність якого дає все нові й нові результати.
Черговим конкретним кроком стала презентація проекту «Цифрове місто — інформаційні технології», проведена суспільним об’єднанням «Соціополіс в Україні» за підтримки Корпорації «INTEL» і «PricewaterhouseCoopers Consulting» у рамках Міжнародного бізнес- форуму «Технології — Бізнес — Суспільство». Метою цього проекту є розробка єдиної реалістичної стратегії розвитку малих і середніх міст України, на досягненні якої буде сконцентровано зусилля і ресурси різних організацій, установ, компаній, а також окремих громадян. При цьому конструювати механізми реалізації даної стратегії ініціатори проекту збираються, виходячи виключно з принципів ринкової економіки та максимального використання наявних і потенційних переваг даного регіону. Учасниками презентації стали мери міст, керівні працівники муніципальних органів управління, а також представники компаній, що працюють у сфері інформаційних технологій.
У ході обговорення проекту інфополісу (інформаційно-технологічної платформи соціополісу) піднімалися важливі питання, якими багато хто, при розгляді проблем ринкових перетворень, часто нехтує. Зокрема, необхідність стимулу до змін, створення умов, за яких нові інвестиції сприяли б досягненню бажаного майбутнього, а не канонізації минулого, пошук рушійної сили для мотивації управлінців, здатної зламати старі принципи. Учасники зборів вважають, що саме консервативне уявлення багатьох громадян щодо процесів суспільного розвитку, впевненість у тому, що новітні технології повинні застосовуватися максимально широко, не дозволяє сьогодні Україні здійснити соціально-економічний прорив. Адже такий підхід вимагає одночасної витрати величезної кількості ресурсів, яких не мають у своєму розпорядженні навіть благополучні в економічному відношенні країни, не кажучи вже про Україну. Цей аспект особливо підкреслював і керівник апарату РНБОУ Василь Шевчук, передаючи звернення Євгена Марчука до учасників зустрічі. За його словами, «соціополіси є ідеальним середовищем для застосування механізмів посилення ефективності всіх суспільних процесів, оскільки це не вимагає значних первинних витрат, зате сприяє досягненню синергічних ефектів, які легко спостерігати».
Особливий інтерес присутні виявили до розробок із використання електронних технологій у розвитку національних платіжних систем, представлених директором департаменту інформатизації Нацбанку України Анатолієм Савченком. Зокрема, до технології застосування так званих смарт-карт, створеної з використанням концепції електронного «гаманця». А. Савченко зазначив, що головна особливість цифрового міста — наявність розвиненої інфраструктури, що дозволяє використовувати в усіх сферах життя суспільства систему безготівкових розрахунків. На його думку, активне використання грошей, які перебувають у банківській системі, безумовно дозволить прискорити загальний обіг коштів, побудувати єдину систему збору комунальних та інших платежів і т. ін. «По суті, — стверджує А. Савченко, — гроші лежать на особистих рахунках громадян, переміщаються звідти на рахунки магазинів, організацій, при цьому вони все ж залишаються в одній системі і можуть бути задіяні муніципальною владою в особистому кредитуванні, фінансуванні тих чи інших соціальних програм. Таким чином, гроші породжують гроші. Саме в цьому, на мій погляд, полягає бізнесовий аспект проекту побудови цифрового міста.» Загалом, за умови комплексного використання даної смарт-карти, вона може бути одночасно банківською карткою, інтегрованою з міжнародними платіжними системами, електронним «гаманцем», спеціальним платіжним засобом для розрахунків за певний вид товару чи послуг (наприклад, розрахунок за бензин на АЗС або оплата проїзду в громадському транспорті). Також увагу учасників привернули розробки українських інформаційних технологів щодо побудови інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури цифрового міста і моделей електронного бізнесу. Директор Українського наукового центру «Софт-Рейтинг», який розробив проект «Електронний бізнес для малих підприємств», кандидат технічних наук Валерій Поліщук вважає, що «інформаційно-комунікаційні технології є найкращим способом задоволення інформаційних потреб людей, інструментом підвищення ефективності традиційних галузей економіки, а також галуззю нової економіки, розвиток якої дозволить Україні стати конкурентоспроможною у світовому розподілі праці».
Результатом втілення представлених проектів, вважають організатори заходу, буде формування абсолютно нового, більш ефективного інфрасередовища виробничого (прямого) інвестування, яке засноване на прямих зв’язках споживача та виробника і спирається на всі можливі типи ресурсів, підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Як заявив В. Шевчук, «гармонічний розвиток усіх напрямів проекту вирішить проблему наповнення комунікаційних мереж, внаслідок чого з’явиться можливість створити так звану інфосферу — єдине віртуальне середовище, що охоплює всі сфери життя соціуму, оновлюється в режимі реального часу і адекватно реагує на будь-які зміни».
