Існує також інша точка зору. На думку свідків — служителів синагоги та відвідувачів, які розходилися після вечірньої молитви — метою цих людей був саме напад на синагогу. Як заявив головний рабин Центральної синагоги Моше- Реувен Асман, той факт, що сусідні будівлі не постраждали, а нападники, влаштовуючи погром, викрикували антисемітські образи, свідчить про навмисний характер акції, спрямованої проти євреїв. Також рабин висловив упевненість у тому, що події на Близькому Сході, цілком імовірно, зіграли не останню роль у цьому інциденті. На його думку, ті, хто здійснив цю провокацію, розраховували вписати свою витівку в контекст трагічних подій Близькосхідного регіону.
Випадки подібного неуважного ставлення до всього, що пов’язане не тільки з єврейською, але й з іншими національними культурами, на жаль, зустрічаються вже не вперше. Доктор філософських наук Юрій Павленко, коментуючи «Дню» те, що сталося, зазначив, що протягом останніх 10 років рівень антисемітизму в Україні значно знизився у порівнянні з радянським часом, передусім у великих містах Придніпровської, Південної, Східної України. Пов’язано це передусім iз державною політикою. Українська держава не проводить жодної антисемітської політики, навпаки — всіляко заохочує діяльність єврейських громадських організацій, відкриття синагог, у засобах масової інформації жодного антисемітизму немає. Також через природну зміну поколінь поширений в Україні антисемітизм початку ХХ століття, а також антисемітизм післявоєнних років, що штучно підігрівався, практично ніяк не впливає на свідомість молодого покоління. «Звичайно, залишкові явища ми іноді можемо спостерігати, але в жодному випадку цей факт не можна розцінювати як показник суспільного настрою», — вважає Ю. Павленко.
Вирішення даної ситуації, як і ймовірність повтору подібних інцидентів, залежатиме від оперативності та професіональності правоохоронних органів. Відсутність фактів про хід розслідування та його результатів може послугувати пiдгрунтям для домислів, спотворених версій.
ДО РЕЧI
Ескалація конфлікту на Близькому Сході стала причиною численних нападів на євреїв та синагоги по всьому світу. Тільки за минулий тиждень було підпалено дві синагоги в Канаді, біля древньої синагоги в Тунісі вибухнула автоцистерна, не припиняються антисемітські акції у Франції.
Канцлер ФРН Герхард Шредер висунув вимогу негайно і ретельно розслідувати вибух біля синагоги в Тунісі. Внаслідок цього загинуло 16 осіб, десять із яких були німецькими туристами. За словами туніських властей, вибух став результатом «нещасного випадку». Двоє туристів, поранених під час вибуху, мають іншу думку. Постраждалі Хельмут Екер і його дружина стверджують, що незадовго до вибуху вони бачили біля автоцистерни підозрілого чоловіка. Якщо виявиться, що акція була навмисною, Шредер пообіцяв докласти всіх зусиль, аби винуваті були покарані.
У Франції сталось одразу два прояви антисемітизму. У п’ятницю було обмальовано свастикою стіну та могили на єврейському кладовищі в Страсбурзі. Осквернення цвинтаря стало предметом поліцейського розслідування, так само, як і чотири інші подібні інциденти. На початку квітня на цьому кладовищі було знайдено бомбу. Тоді ж невідомі підпалили місцеву синагогу. Найсерйозніший випадок стався у Марселі 31 березня, коли тамтешню синагогу було повністю спалено. Також минулої п’ятниці у Франції госпіталізували єврейського підлітка, який разом із друзями повертався після гри в футбол у передмісті Парижа. Близько 15 нападників, озброєні металевими прутами, побили хлопця мало не до смерті.
У Канаді єврейський осередок припинив багатомісячні міжконфесійні переговори з місцевими осередками християнських церков, оскільки деякі з них поклали вину за насильство на Близькому Сході на Ізраїль. У Канаді за останній час сталося два підпалення синагог. У найбільших містах не припиняються антиізраїльські протести. На минулих вихідних в Cаскатоні (штат Саскачеван) в одній із синагог було підпалено бібліотеку. Збитки становили $84 тис.
