Нагадаємо, що наприкінці березня уряд України заявив про намір запровадити загороджувальне мито на 22 групи російських товарів. Хоча чинності це рішення поки не набуло. Мито стягатимуть, якщо Росія обмежить постачання українських труб. У Москві заговорили про необхідність вийти з «трубного» договору під тиском місцевих виробників, які саме завдяки зменшенню конкуренції з боку українських компаній минулого року збільшили виробництво на 40%. Тепер прем’єр Російської Федерації Михайло Касьянов вивчає можливість заміни квотування трубного імпорту з України ввізним митом. Ще в травні 2001 року Касьянов підписав постанову про запровадження загороджувального мита на українські труби з чорних металів. Але й це мито зараз не є чинним, його стягуватимуть, лише якщо українські виробники труб порушать узгоджену квоту.
Напруженість зберігається на інших «фронтах торгової війни». Всупереч пропозиціям Києва голова уряду Росії в середині березня підписав постанову про збільшення вивізного мита на нафту до $9,2 за тонну. В Україні від нового мита постраждають передусім російські компанії, що володіють нафтопереробними заводами в Одесі й Лисичанську. Але документ вже набрав чинності з квітня 2002 року. Водночас Кабінет Міністрів України обмежив імпорт залізорудної сировини з Росії, запровадивши квоту на її ввезення в розмірі 4,5 млн. тонн на рік. Прем’єр Анатолій Кінах пояснив цей захід різким збільшенням імпортних постачань сировини, що вдарило по інтересах вітчизняного виробника.
Вже намітилися й наступні точки економічного протистояння Києва та Москви. Уряд Анатолія Кінаха нині розглядає доцільність обмеження ввезення в Україну з Росії легкових автомобілів і мінеральних добрив. Міністерство економіки закінчує спеціальні розслідування щодо цих груп товарів. Ну, а Росія тим часом веде антидемпінгові розслідування щодо постачань українського кристалічного кремнію та оцинкованої сталі. Окремою темою, в якій зберігається незрозумілість, залишаються постачання електроенергії в Молдову. РАТ «ЄЕС Росії» хоче постачати туди електроенергію транзитом через Україну, а Анатолій Кінах стверджує, що наша держава й сама зацікавлена в освоєнні зовнішніх енергоринків. «Ми не збираємося віддавати молдовський ринок, проходять складні переговори. Підписано відповідні протоколи. Нині Україна постачає електроенергію Молдові в рахунок погашення боргів генеруючих теплових компаній за газ, який постачався компанією «Ітера». З ліквідацією цієї заборгованості, це буде десь у першому півріччі, піде вже прямий експорт української електроенергії в Молдову», — повідомив Анатолій Кінах. При цьому РАТ «ЄЕС Росії» раніше повідомило про початок експорту своєї електроенергії в Молдову вже з квітня.
Взагалі, є про що поговорити прем’єрам двох країн. Доброго тону очікуваним переговорам має задати підписання двох документів — це договори про виробничу кооперацію та співпрацю у сфері військово-промислового комплексу. Зокрема, планується узгоджувати політику двох країн на зовнішніх ринках спецтехніки. А проект договору про вільну торгівлю планується підготувати до підписання вже в червні. Засідання міжурядової групи із цього питання за участю обох прем’єрів відбудеться в Києві. На останньому засіданні в грудні Росія відмовилася збільшити для України «трубну» квоту, а також виключила з проекту режиму вільної торгівлі цукор і зерно. Й це схиляє все ж таки до песимістичного прогнозу щодо намірів українського прем’єра «зняти бар’єри». Тим паче, що в Україні після парламентських виборів багато бажаючих (у блоці влади зокрема) зайнятися не підтримкою Кінаха, а його посадою.
Очевидно, що закінчити торгове протистояння двох країн на урядовому рівні буде дуже важко. Навряд чи компроміс можливий без політичного рішення на рівні президентів. Схоже, що якщо ситуація залишиться без змін, то чудові політичні відносини двох країн і надалі супроводитимуться безжалісними боями на торгових фронтах з величезними взаємними збитками.
