Запланований на 12 березня день уряду у Верховній Раді просто вразив своїм «кворумом». Перед кількома десятками нардепів у напівпорожній парламентській залі виступив перший заступник держсекретаря Мінекономіки Ігор Шумило, який доповів про стан і формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері. Найбільшою активністю в критиці уряду відзначились прогресивна соціалістка Наталія Вітренко та робітничо-селянський комуніст Володимир Моїсеєнко, у чиїх пропозиціях легко вгадувався передвиборний контекст. Рівень поданого урядом звіту разом із рівнем його обговорення продемонстрував, що всерйоз проблемами тарифів та субсидій займатиметься вже новий склад парламенту
Чим ближче 31 березня, тим більше висувається версій щодо спроб якщо не зірвати вибори, то хоч би поставити під сумнів їхні результати. Зокрема, за допомогою соціологічних досліджень, причому як професійних, так і явно «липових». Соціологічні дослідження електоральних настроїв як міні-дубль вирішального голосування, за логікою палиці з двома кінцями, стають одночасно єдиним індикатором можливих фальсифікацій на виборах і непоганим інструментом «узаконення» таких фальсифікацій. В українській ситуації можливі декілька варіантів використання соціології різними політичними силами у своїх цілях.
Один з таких варіантів днями описав керівник Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. Він заявив, що, на його думку, зараз в Україні реалізовується план фальсифікації результатів парламентських виборів. Політолог підкреслив, що зробив такий висновок, проаналізувавши виступи політичних лідерів і дані соцдосліджень, оприлюднені за останні два тижні, а також виступи закордонних спостерігачів. «Для цього існують стандартні технології, випробувані у різних країнах», — сказав М. Погребинський. Політолог припустив, що за два тижні до виборів, коли ще дозволено буде повiдомляти результати соціологічних опитувань, буде оприлюднено дані, що неадекватно представляють реальну ситуацію. «Наприклад, блоку Віктора Ющенка припишуть 36—40% виборців, блоку Олександра Мороза — 12—13%, Блоку Юлії Тимошенко — 13— 15%», — пояснив М. Погребинський. Через кілька годин після закриття виборчих дільниць, як вважає політолог, буде оприлюднено інформацію про результати паралельного підрахунку голосів прибічниками цих політичних сил. При цьому вони заявлять, що всі інші результати треба сприймати як сфальсифіковані, підкреслив М. Погребинський.
Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», політолог повідомив, що подібні маніпуляції з рейтингами з метою опротестувати результати голосування можуть проводитися двома-трьома абсолютно конкретними соціологічними центрами з досить сумнівною в професійних колах репутацією. Ці служби, за словами політолога, з’явилися не так давно — десь три роки тому — і проводять дослідження за рахунок грантів західних фондів. Одна з подібних служб, повідомив Погребинський, публікує дані соціологічних досліджень, де фантастично завищено рейтинг Блоку Юлії Тимошенко. А О. Мороз «не посилається на якусь конкретну соціологічну структуру — він заявляє, що ті центри, з якими співпрацює його партія, обіцяють СПУ на виборах 12%», — говорить політолог. Саме ці непрофесійні дослідження, на думку М. Погребинського, пізніше можуть використати для обвинувачень у фальсифікації виборів. «І нехай — говорить він, — цей хід, можливо, не переконає громадськість, але тим політичним силам, кому не сподобається їхній результат на виборах, дасть шанс представити себе скривдженою стороною для того, щоб закордонні ЗМІ сказали, що вибори в Україні виявилися несправедливими, були масові фальсифікації і тому довіряти цим результатам немає підстав. Я впевнений у тому, що, оскільки результати таких партій і блоків як БЮТ і СПУ не будуть такими високими, як вони про це говорять у своїх виступах і виданнях, вони обов’язково заявлять, що вибори сфальсифіковані. І тих, хто їх із задоволенням слухає (а я регулярно на прийомах у деяких посольствах зустрічаю й О. Мороза і Ю. Тимошенко), вони, напевно, зможуть переконати». До речі, такий варіант використання соціології у випадку, якщо «потерпілою» стороною виявиться блок В. Ющенка, можна назвати, на думку Погребинського, «югославським варіантом», оскільки щось подібне сталося на виборах Мілошевича—Коштуніци.
Наступний, більш тонкий, спосіб маніпуляції рейтингами можна умовно назвати «хід похибкою» або «донорський». Тут об’єкти і суб’єкти маніпулювання суворо протилежні: на відміну від вищеописаного варіанта, де за допомогою непрофесійних опитувань намагаються опротестувати ситуацію, що склалася, у даному варіанті влада ситуацію «складає» сама, виходячи з люфта, який дають професійні дослідження. Простіше кажучи, у цьому випадку використовується 2— 3-відсоткова похибка у результатах соцопитувань для того, щоб «відкоректовані» результати виборів виглядали правдоподібно. Наприклад, якщо, за даними багатьох провідних соціологічних досліджень останнього часу, якась партія Х набирає 12—13%, то на виборах при реальному результаті, скажімо в 12%, їй можуть «дозволити» мати 15% або, навпаки, урізати результат до 10%. І в тому, й у іншому випадку говорити про фальсифікації з бюлетенями буде надто складно, оскільки соціологічна похибка у 2—3% обумовлюється всіма без винятку соціологами і дійсно має місце. Головною інтригою в реалізації подібного плану стає вибір «донорів», тобто партій або блоків, у яких віднімуть відсотки, щоб віддати іншим. Комбінацій з результатом політичних сил на виборах при використанні даного способу маніпуляцій може бути дуже багато. А з урахуванням п’ятнадцятиденного мораторію на публікацію результатів опитувань громадської думки стосовно партій і блоків від можливостей підтасовування відсоткових показників просто перехоплює подих. Адже будь-які натяжки, що межують з неправдоподібністю, можна списати на зміни електоральних настроїв, що відбулися за останні два тижні перед вирішальним днем голосування. Проте це дійсно може мати місце. Але різких змін чекати не треба, якщо, звичайно, говорити про реальну картину.
Єдиною «протиотрутою» у даній ситуації, на думку багатьох аналітиків, може бути проведення «екзіт-пола» (масштабного соціологічного опитування, проведеного безпосередньо у день голосування на виході з виборчих дільниць — Авт. ). Соціолог Ірина Бекешкіна, в інтерв’ю «Дню» повідомила, що «результати післявиборного соцдослідження будуть реальною підставою для того, щоб говорити, чи мали місце фальсифікації на виборах». Вона також проінформувала, що позавчора провідні соціологічні служби, які проводили «экзіт-пол» і спрогнозували досить точно результати попередніх виборів, зібралися для обговорення питань проведення дослідження 31 березня. За словами І. Бекешкіної, «экзіт-пол» проводитиметься на паралельних дільницях трьома провідними службами, що дозволить порівнювати результати цих структур. Залишається побажати, щоб у соціологів 31 березня все вийшло.
КОМЕНТАР
Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук:
— Поява інформації про те, що готується технологія зі зриву виборів, вже сама є технологією. Тобто це дозволяє різним політичним силам, незалежно від того, опозиція це чи представники владних політичних сил, відпрацювати сценарій поведінки у разі взаємного звинувачення.
Чи існує варіант розробки технологічних зривів виборів, визнання їх недійсними і хто у цьому зацікавлений? Зацікавленими можуть бути всі, інша справа — який результат переслідувати. Можна погодитись із тими експертами, котрі говорять про те, що у разі програшу тих чи інших політичних сил завжди є можливість пояснити своїм виборцям свій програш тим, що була використана жорстка фальсифікація і непотрапляння до парламенту виявилося елементом впливу владних або інших політичних сил, держави, котра не змогла організувати вільне волевиявлення громадян. Цю технологію можуть використати ті, хто не пройшов, аутсайдери.
Влада у зриві виборів може бути зацікавлена. Але тут палиця з двома кінцями. Визнавши вибори недійсними, влада може зазнати остракізму як усередині країни, так і з боку міжнародного співтовариства, тому що опозиція надто явно прагне використати фактор «адміністративного ресурсу» у критиці влади. Навряд чи владі це вигідно.
