Висновок, адекватний тій ситуації, було зроблено більшістю українців, у яких проявилося очевидне неприйняття «штурмів Зимового» і революцій. Барикади зводили у надії на те, що на них ляжуть кістьми люди від столиці до самих околиць. Революціонери люблять вирішувати свої особисті проблеми «в ім’я народу» або для блага «усього прогресивного людства» чужими руками. Дл я цього вони закликають до почуття обов’язку і патріотизму людей, читають їм запальні вірші про «рабів» або розпалюють ненависть. Головні ідейні натхненники побоїща у Києві — Тимошенко і Мороз зайняті сьогодні виключно своїми рейтингами. Ними відкинуто через непотрібність не тільки прап ори УНА-УНСО, але й ті люди, які втілювали ідеї непримиренних опозиціонерів у дійсність. Можливо, опинившись під слідством, вони зробили для себе необхідні висновки і зрозуміли, з ким мали справу. А тим часом, найбільш «продвинуті» журналісти присвоюють вождям опозиції титули на зразок «містер порядність» і «місіс кришталева чесність». Мільйони ж інших українців зараховані ними до звичайного розряду тих, хто ніби був не на висоті. Втім, у кожного свої уявлення про висоту: для одних — це Еверест, а для інших — купина на болоті.
Певним уроком, винесеним з «касетного скандалу», стало об’єднання центристських сил. Але чи може воно бути міцним, якщо список блоку сформовано на основі подвійних стандартів? Виборець опиняється у становищі, коли він повинен морально роздвоюватися, голосуючи, як йому говорять, «за єдину Україну», але при цьому — однією рукою за гідного кандидата, а іншою, наприклад, за А. Деркача. Наслідки такого «вибору» обов’язково позначаться, оскільки, як у часи застою, людям на додаток дають недоброякісний товар, який потім почне розкладатися, отруюючи навколишнє середовище. Не додає симпатій виборців блоку «За ЄдУ!» і підтримка в одномандатному окрузі скандально відомого колишнього керівника СБУ Л. Деркача, при якому побачили світ плівки майора Мельниченка з державними таємницями. При цьому багато політиків роблять вигляд, що нічого не відбувається: ні звинувачень держави Україна у незаконній торгівлі зброєю, ні медіа-терору під «кришею» А. Деркача проти секретаря РНБОУ Є. Марчука, — всі мовчать і сподіваються на те, що все саме по собi влаштується. Мов чання лідерів блоку «За ЄдУ!» все більше схоже на знак неповаги до виборців. Викреслити зі списку А. Деркача і відмовитися від підтримки Л. Деркача в окрузі — найбільш логічний крок для політичного блоку, що претендує на широку підтримку виборців. Це значно укріпило б позиції блоку в передвиборній боротьбі.
Блок Віктора Ющенка, що претендує на виняткову моральність, зібрав в одному човні людей, з якими без авторитету і рейтингу лідера він здатний тільки йти на дно. Дуже «моральний» нардеп Червоній, який організував погром редакції газети і побиття журналіста. З’явилося повідомлення у ЗМІ, що виборці Сумської області вже збирають підписи з проханням викреслити зі списку В. Щербаня. Безпринципність формування списку «НУ» ставить під сумнів її амбіції на об’єднання «всіх демократичних сил» у майбутньому парламенті. Ідеологи «Нашої України» намагаються встановити у країні монополію на патріотизм. Складається враження, що вони скоро запатентують це слово. А ось, коли дійде до справи виявити себе як українська партія, то й слів не знаходиться. Грубе втручання у внутрішні справи України ряду російських політиків у зв’язку з подіями у Криму залишилося без відповіді з боку блоку Віктора Ющенка.
Уроки історії 9 березня 2001 року даються нелегко, і не завжди з них робляться висновки.
