Офіційне відкриття магазину «Сяйво» на Великій Васильківській пройшло, як кажуть, заднім числом — перших відвідувачів оновлена книгарня прийняла ще напередодні Нового року. Проте радісну і довгождану подію ніколи не пізно відсвяткувати.
Дійсно — довгождане, дійсно — відрадне. Адже «Сяйво» ще з печерних радянських часів була справжньою резервацією завзятих книголюбів, базовим осередком усіх літературних утіх, захищена «офіційним» статусом книгарні Союзу письменників. Звичайно, тут був і свій спецрозподільник — особливий зал, який давав певні пільги володарям членських квитків. Проте в роки змін звалилася не тільки ця система, а й взагалі, здається, вся структура книготоргівлі. Стихійне лихо приголомшливої реконструкції міста практично вивело «Сяйво» з інтелектуального ландшафту на рік. Мало хто вірив, що в цьому приміщенні після завершення всіх ремонтів взагалі продаватимуть книги. Будь-яка «точка» в центрі столиці — дуже ласий шматочок. Єдиний вихід із хащ нашого дикого капіталізму — капіталізм цивілізований. Саме такий шанс і випав «Сяйву».
Видавничий дім «Орфей» не просто зберіг для городян звичне книжкове місце. Фактично, київські книголюби увійшли в абсолютно новий, ультрасучасний торгівельний центр. Тут враховано головне — капризна мінливість психології споживача. Адже часто з двох абсолютно однакових за змістом книг навіть найпросуненіший бібліофіл швидше вибере видання, відмінне більш ефектним дизайном, краще відкоментоване і т. ін. Краса «обкладинки» — це перше, про що потурбувалися впорядники нового «Сяйва». Пізнаваний дворівневий інтер’єр збагатився деталями, більш звичними для офісних приміщень — підвісна стеля, яка створює більш комфортний простір, продумане локальне освітлення, завдяки якому подивитися книги зручно і людям зі слабим зором (це важливо). Головне ж — тепер до всіх книг є доступ, їх не потрібно випрошувати у продавця, перегнувшись через прилавок. Така зручність забезпечується системою контролю, яка, нарешті, після численних магазинів одягу на сусідньому Хрещатику, добралася і до книжкового. Книгу, забезпечену спеціальним магнітним кодом, винести з магазину тепер можна тільки через касу — незручність для злодюжок, але радість для книголюбів, які тепер можуть хоч цілий день перегортати фоліанти. У самих продавців, в свою чергу, брязкітливий касовий апарат замінено комп’ютерним обладнанням.
Одним словом, сталося те, що давно вже мало стати нормою для книжкової справи. Вдячність публіки у відповідь перевершила всі очікування. Продаж книг виріс уп’ятеро порівняно навіть із найвдалішими для «Сяйва» роками. Добре, що тепер є з чого вибирати. Сучасних, різноформатних видань, — від чтива в м’якій обкладинці до академічних досліджень, — більш ніж досить. Відраду тут знайде і любитель детективів, і патріотично налаштований ретроград, і просунений постструктураліст. Тішить, що «Орфей» не має наміру зупинятися. «Сяйво» — лише елемент більш вдячного і масштабного задуму із створення в Україні першої мережі книгарень. Тут ми, звичайно, знову наздоганяємо інший світ — мережева торгівля, в тому числі, й книжкова, давно стала невід’ємною частиною хоч трохи успішного бізнесу. У мережі «Орфея» разом із «Сяйвом» сьогодні — вже 8 магазинів, усього ж їх число планується довести до 10, причому більша їх частина знаходитиметься у Києві.
Розруха, дійсно, i починається, i закінчується в головах, однак і вміст голів не в останню чергу задається тим, що голови читають. Тепер розрухи має стати менше.
