100 років знадобиться для того, щоб привести до належного стану аварійні каналізаційні мережі України за нинішніх темпів відновлювальних робіт. Тобто численні аварії, яких щороку зазнає Севастополь, можуть найближчим часом стати звичними і для інших міст країни. Ми ще не мали аварій на мостах, але це не гарантує, що їх не буде найближчим часом. Навпаки, фахівці закликають нас бути обачними: 63% автомобільних мостів не відповідають технічним вимогам, а 13% вимагають негайного капітального ремонту та реконструкції.
Однак Україна, що пережила найбільшу у світі техногенну катастрофу на Чорнобильській АЕС, уже, здається, починає усвідомлювати масштаби та можливі наслідки системної інфраструктурної кризи, пов’язаної з деградацією засобів виробництва.
У четвер відбулося перше засідання створеної при РНБО за указом Президента міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки, якій доручено розробити та контролювати хід здійснення заходів, що мають відвернути загрозу, яка нависла над країною.
Відкриваючи засідання, секретар РНБО Євген Марчук відзначив надзвичайну значущість цієї події, спрямованої на те, щоб на найвищому державному рівні поставити перешкоду «загрозі національній безпеці», що полягає у критичному спрацюванні більшої частини споруд, обладнання та машин вітчизняної промисловості, енергетики, житлово-комунального господарства та транспорту. За словами Є.Марчука, на відміну від багатьох інших комісій, які нерідко обмежуються лише констатацією негативних фактів, даний міжвідомчий орган, до складу якого включено провідних фахівців науки та промисловості, зокрема й п’ятьох Героїв України, матиме можливість дієво впливати на ситуацію, оскільки його рішення розглядатимуться РНБО і після цього реалізовуватимуться згідно з дорученнями Президента, обов’язковими для усіх державних структур. Секретар РНБО підкреслив, що проблеми, які розглядає міжвідомча комісія, знаходяться під контролем Президента.
Такий рівень уваги, здавалось би, до чисто технологічних питань далеко не випадковий. Як вказувалося на засіданні, 52% обладнання та машин у вітчизняній промисловості вже відпрацювали свій ресурс. Лише на об’єктах базових галузей експлуатується понад 35 мільйонів тонн металевих і більше 250 мільйонів кубометрів залізобетонних несучих конструкцій, під якими працюють люди. Але значна частина цих споруд вже вичерпала свій ресурс і загрожує безпеці людей. Учасники засідання висловили особливе занепокоєння технічним станом автодорожних мостів, котельного та турбінного устаткування енергетичного комплексу, мережі трубопровідного транспорту, обладнання нафтопереробної та хімічної промисловості, гідроелектростанцій та гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду, збудованих здебільшого на початку 50-х років.
Міжвідомча комісія, очолювана президентом НАНУ академіком Борисом Патоном, вже виконала значну роботу, спрямовану на відвернення цієї загрози. Найбільша увага на її засіданні приділялася аналізові проблем, які з’явилися. Зокрема, тут виникла серйозна дискусія, пов’язана з тим, що за даними, повідомленими, представником Мінфіну, бюджетом на 2002 рік не передбачені кошти на потреби підвищення науково-технологічної безпеки. Втім, за словами Є.Марчука, при бажанні на ці потреби можна спрямувати фінансові ресурси, які мають надійти до бюджету внаслідок припиненням пільг для спільних підприємств з іноземними інвестиціями, що було нарешті зроблено цього року завдяки наполегливій роботі РНБО.
Виходячи з нагальної необхідності невідкладних заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям, особливо на об’єктах, що вичерпали свій ресурс, міжвідомча комісія при РНБО розробила комплекс заходів, спрямованих на розв’язання проблем безпечної роботи в атомній енергетиці, на гідро- і теплових електростанціях, магістральних трубопроводах, підприємствах і об’єктах житлово-комунального господарства та транспорту. В ухваленому рішенні комісія рекомендувала Президентові дати Кабінету Міністрів ряд доручень. Зокрема, урядові пропонується розробити державну науково- технічну програму з безпечної експлуатації корпусів реакторів АЕС, створити державний матеріалознавчий центр, поклавши на нього функції з діагностики промислових та інших споруд, налагодити на державному рівні цільове фінансування робіт з подовження ресурсу діючого та придбання нового енергетичного устаткування, а також утворити привабливі економічні умови для інвестицій у реконструкцію енергопотужностей. Передбачено створити державні системи експлуатації та інспекції мостів, нагляду за технічним станом будівель і споруд, особливо потенційно небезпечних об’єктів на підприємствах з підвищеним техногенним ризиком. Науково-дослідним та проектно- конструкторським роботам, спрямованим на зниження ризиків та запобігання надзвичайних ситуацій, пропонується надавати пріоритетне цільове фінансування. Доручено також розпочати підготовку та атестацію відповідних працівників. НАНУ за кошти Української державної інвестиційної компанії має розробити загальнодержавну програму науково-технологічної безпеки та інноваційного розвитку основних галузей.
КОМЕНТАР
Володимир НАСЄДКІН, генеральний директор корпорації «Укрелектротранс»:
— За останні роки кількість рухомого складу на підприємствах міського електротранспорту скоротилася на 30%. Майже дві третини трамваїв і тролейбусів, які ще виходять на маршрути, вже вичерпали свій амортизаційний ресурс і підлягають списанню. Майже 30% трамвайних шляхів і контактної мережі електротранспорту в аварійному стані, адже проводи, якими подається напруга до трамваїв і тролейбусів, постійно знаходяться під високою напругою, тоді як під ними — і люди, й автотранспорт. Своїми силами виправити це становище підприємства держелектротранспорту не в змозі. У результаті обсяг виконуваної ними транспортної роботи скоротився вдвічі. При цьому бюджет не компенсує витрати на перевезення тих категорій населення, які користуються пільгами. Так що у «проблеми-2005» є не тільки економічні та техногенні, але й соціально-політичні причини.
