«Зовсім трохи, можливо, вам буде зараховано вашу роботу на благо суспільства, рідної країни», — говорить МУРАРІ КРИШНА дас, відповідаючи на запитання про наші пошуки особливого шляху для своєї країни. Згідно з філософією веди, яку сповідують кришнаїти, невідомо, в якій країні ви народитеся у наступному житті, та й взагалі, немає жодної гарантії, що ви тоді будете саме людиною, а не якою-небудь рослиною. Удосконалення духу для того, щоб вийти з самсари (нескінченного ряду перевтілень) і повернутися до Господа, повинно бути головною справою для тих, хто став на шлях духовного вдосконалення. Чи не правда, позиція, цілком відмінна від того, що ми звикли чути? «Неможливо жити у суспільстві і бути поза ним» — ось це наше, у цьому ми виховані. Але воно не повинно заважати почути аргументацію й іншої сторони. Тим більше, коли вона подається мовою довіри. Мурарі Кришна дас є членом Міжнародного товариства свідомості Кришни вже 11 років, з часу його створення в Румунії. У світському житті він — один з провідних вчених у галузі штучного інтелекту, викладає в університеті Тімішоари. До Києва Мурарі Кришна дас приїхав за запрошенням місцевої громади Харе Кришна, щоб провести семінар на тему «Мова і звук». @AU Діана БАЗИЛЯК, «День»
«СУЧАСНА ПСИХОЛОГІЯ НЕ ЗНАЄ, ЯК ДУМКА ФОРМУЄТЬСЯ У МОЗКУ»
— Шановний Мурарі Кришна дас, наскільки тема семінару актуальна для повсякденного життя? Або це просто гра розуму?
— Якщо вам відомо, основна духовна практика у товаристві свідомості Кришни полягає у повторенні мантр. Ведична теологія заснована на звуці. Через звук, через багаторазове повторення мантр людина знаходить усвідомлення Бога. Звернення до Бога — звичайна справа і в інших релігіях. Крім того, майже кожна серйозна релігійна традиція має практику повторення молитов на чотках. Це дуже науковий процес — навіть якщо ви цього не знаєте. Звичайно, ви можете практикувати щось без будь- якого знання, тому що вже завдяки своїй вірі ми віддаємося тому чи іншому процесу. Але ми одночасно хочемо і зрозуміти, що ми робимо. А ведичне знання надає нам інформацію про те, яким чином повторення молитви дає нам можливість досягнути усвідомлення і розуміння Бога.
Будь-яка реальність заснована на звуковій вібрації. Звук — це сила в русі. Вплив звуку на свідомість широко визнано у сучасній науці. Коли в нас у свідомості з’являється яка-небудь ідея, то вона набуває форми вібрації. Під словом «звук» ми не розуміємо лише фізичну звукову вібрацію. Звук є дуже складним енергетичним станом існування. У древніх традиціях можна знайти рекомендації повторювати молитви — і цей процес має наукове пояснення. Звичайно, сучасним вченим досить складно прийняти цей процес, оскільки вони в основному будують свої знання на спостереженнях і експериментах. Однак для цього потрібні певні умови. Це експеримент дуже високого рівня і має справу з розумом людини. У сучасній науці вчені проводять експерименти на якихось зовнішніх об’єктах — і називають це об’єктивністю. Самі ж вчені при цьому не можуть бути залучені до експерименту. Ось чому знання, яке можна отримати з подібного роду експерименту, досить обмежене. Сучасна психологія переживає великі труднощі у поясненні того, як функціонує розум, тому що вона не може провести дослідження, яким чином думка формується у мозку. Психологи не можуть також об’єктивно простежити за тим, що ми називаємо станом свідомості. Вони можуть лише просто спостерігати мозок як суб’єкт. Вони не можуть зрозуміти, тому що відкидають вище знання, яке виходить з вед. Їм не подобається, коли їм щось кажуть. Вони хочуть самі все виявити і зрозуміти.
— Чому ви такі впевнені у матеріалізмі (або атеїзмі) тих, хто займається сьогодні наукою?
— У мене наукова освіта. Я досить близько знайомий з сучасною наукою і її методологією вирішення проблем. Я також знайомий з межами, в яких сучасна наука може вирішити проблеми людей. Але я вважаю себе людиною, яка щиро шукає істину. Істина, яку дає сучасна наука, недосконала. І будучи таким щирим шукачем істини, я відчував, що повинен розширити поле досліджень. Тому я був дуже щасливий, відкривши для себе ведичне знання як джерело для досліджень. І сьогодні я можу визнати істинність тверджень вед. І у той же час я не вважаю, що завершив своє навчання. Практично кожен день я проводжу в дослідженнях і вважаю, що ще нічого не знаю. Це дуже захоплюючий і цікавий процес.
«ТІЛО Є ВСЬОГО ЛИШЕ МАШИНОЮ, В ЯКУ МИ ТИМЧАСОВО ВМІЩЕНІ»
— Які головні тенденції розвитку нашої цивілізації передусім видно людині, яка поглиблено вивчає вайшнавську філософію?
— Тенденція, яка характеризує сучасне суспільство, на санскриті називається «бхога і тьяга». Бхога — це схильність до насолод почуттів, і більшість сучасних людей перебуває під її впливом. У самому прагненні до насолоди немає нічого протиприродного, оскільки бажання знайти щастя, блаженство лежить у нашій природі. Проблеми починаються тоді, коли люди намагаються насолоджуватися окремо від Бога, використовуючи, або, якщо хочете, крадучи Його багатства. Усі зусилля нашої матеріалістичної цивілізації, яка визнає лише тілесні, почуттєві насолоди, спрямовані на те, щоб органи почуттів знаходилися у максимально сприятливих умовах зіткнення з об’єктами цих насолод. Тобто всі зусилля як окремих індивідуумів, так і всього сучасного людства спрямовані на створення сприятливих умов для насолоди, і на те, щоб уникнути страждань. Однак, коли люди досягають піку якої-небудь насолоди, вони пересичуються нею, стають нездатними більше задовольняти почуття. Візьміть елементарний приклад з їжею. Якою б смачною не була ваша улюблена страва, настає момент, коли ви не в змозі більше насолоджуватися нею. Так діє матеріальна природа, яка у певний момент перестає нас задовольняти, як би ми не намагалися вичавити задоволення зі своїх почуттів. Цей закон розповсюджується як на кожну окрему особу, так і на все суспільство. У сам же момент пересичення ми стаємо повністю розчарованими і відкидаємо об’єкт своїх почуттів. Цей стан відмови від насолод називається тьягою, тобто зреченням. У стані пересичення наша свідомість змінюється і нам здається, що ми відмовимося від даної насолоди назавжди: курці відмовляються від цигарок, алкоголіки у черговий раз кидають пити, людям, виснаженим сексом, стає неприємним об’єкт їхньої пристрасті… Але проходить час, і ми знову повертаємося до колишніх об’єктів насолоди. Ці бхога і тьяга є двома полюсами життя у матеріальному світі, між якими подібно до маятника і коливаються всі живі істоти. Нас спіймано в пастку бхоги і тьяги, які у матеріалістичній цивілізації вибудовуються у певну ієрархію: від примітивних насолод і спроби відмовитися від них до вишуканих задоволень, на зміну яким приходить філософія зречення (але скажіть, як ми можемо зрікатися чогось, якщо нам тут нічого не належить?)
У цій безглуздій метушні від бхоги до тьяги суть матеріалістичного життя. Ця тенденція призводить до суспільних конфліктів і революцій, коли народжується клас людей, які намагаються покласти кінець певній культурі насолод. Візьміть таку благополучну з матеріальної точки зору країну, як Америка. Навіть там, де всі зусилля суспільства спрямовані на створення ідеальних умов для насолоди, виникає раптом рух хіппі, які відкидають усі культурні цінності своїх батьків. Історія всієї цивілізації може бути проаналізована у рамках цих двох понять, бхоги і тьяги. Люди не можуть зрозуміти, що ні насолода матеріального тіла, ні спроба відректися неприродні для нас. Це тіло є всього лише машиною, в яку ми тимчасово вміщені. А машину, скільки в неї не заливай бензину, не можна задовольнити. Водій, як відомо, завжди відчуває розчарування, коли машину треба ремонтувати, коли треба платити за бензин, масло, запчастини. Подібне розчарування спіткає людей, які сенс життя вбачають у задоволенні машини, в яку вони вміщені, тобто матеріального тіла. Знайти справжнє щастя, справжню насолоду можна лише задовольнивши душу, яка перебуває у неприродному для себе стані доти, поки не знайде втраченого зв’язку з Богом. Йога, яку багато хто зараз розуміє лише як комплекс фізичних вправ, перекладається саме як зв’язок з початковим джерелом життя.
— Як, по-вашому, чому Індія — країна, яка дала світу сильну ведичну філософську традицію — не визнана у світі такою успішною, як, наприклад, США?
— Щодо ведичної філософії, то наш рух, заснований на ній, родом все-таки не з Індії. Міжнародний рух «Свідомість Кришни» було засновано у 1965 в Америці. Безумовно, це знання прийшло до нас з давньої Індії. Однак давня Індія не має нічого спільного з сучасною Індією. Ведичні знання і релігія не мають нічого спільного з сьогоднішнім індуїзмом. Та релігійна практика, яку ми можемо зараз спостерігати в Індії, — це всього лише залишки древньої культури. Однак все це знання протягом тисяч і тисяч років зберігалося на території Індії, тому ми не повинні сприймати це по-сектантському. Індія — таке ж місце на Землі, як і будь-яке інше. Насправді це знання могло з’явитися в будь- якому іншому місці. Тому що Бог всюдисущий. Безглуздо говорити про цю філософію, якщо ви невіруючий, матеріаліст або атеїст. Усвідомлювати існування Бога — це стан свідомості, у якому ми пізнаємо фундаментальну істину. Для віруючого — це не просто сліпа віра. Це стан реальності, це стан внутрішньої інтуїції. Ведичне знання визначають як знання, що виходить від Бога. Безумовно, існують й інші Писання, тому що Бог говорив так само і в інших культурах. Господь являвся безліч разів і являтиметься завжди, коли буде виникати необхідність у тому, щоб відновити принципи релігії.
«ІСУС ХРИСТОС НЕ БУВ ПОПУЛЯРНИЙ»
— Кажуть, що кожний час має свого кумира. Як ви вважаєте, чому ті, кого люди схильні вибирати собі в кумири, рідко є духовними лідерами?
— У вашому розумінні духовний лідер — це щось на зразок Майкла Джексона?
— Швидше, Махатми Ганді...
— Ганді не був духовним лідером. Він був політичним лідером. Ми не повинні шукати якоїсь соціальної популярності у релігії. Релігія насправді — це щось цілком інше. Релігія означає дуже потаємні стосунки між вами і Богом. Вона не є чимось показним, дешевим, популярним. Ісус Христос мав усього лише 13 учнів. Сьогодні будь-який християнин не сумнівається у тому, що Ісус Христос був сином Бога. Але для сучасників Пілата воїн Варрава був набагато популярнішим. І коли прийшов час вибрати, кого принести у жертву — Христа чи Варраву, то натовп вибрав Христа, тому що Його не знали. Там була величезна маса людей, але вони не знали, що це син Божий. Вони дивилися на Нього і говорили: це звичайний божевільний. Ось, мовляв, Варрава — це справжній лідер, тому що він знає, що він робить, тому що він поведе нас проти Римської імперії і ми звільнимося від рабства. А цей божевільний говорить про любов до Бога — ми не знаємо, хто Він. Давайте його на хрест відправимо. Ісус Христос не був популярним. Ми живемо у добу невігластва, і через невігластво люди плутають величну людину із звичайною. І також через невігластво прославляють звичайну людину. Це залишається істиною і для сучасної цивілізації. Скажіть, якою популярністю володіють, наприклад, Нобелівські лауреати? Хто знає їхні імена?..
— Нещодавно, на межі двох тисячоліть, з’явилося багато публікацій про те, якою буде людина XXI століття. Які з рис цієї нової людини ви б уже сьогодні могли назвати?
— Щодо майбутнього, то згідно з ведичною літературою воно, всупереч райдужним прогнозам адептів технічного прогресу, не обіцяє людству нічого доброго. Люди зі століття в століття деградуватимуть, і на Землі настануть часи, коли людст ву буде загрожувати загибель. Справа у тому, що епоха, в яку ми живемо, назива ється Калі-югою («залізною добою»), яка характеризується лицемірством, розбратами, війнами. У космічному циклі вона дорівнює нашій зимі і зараз, аналогічно із земними по рами року, ми знаходимося десь у вересні. Сама залізна доба триватиме 432 тис. років, з яких минуло лише 5 тис. Проте підстав для песимізму немає, оскільки наше життя потрапляє на «золоту добу», яка триватиме 10 тис. років і у масштабі космічного часу дорівнює нашим декільком сонячним осіннім дням. Коли ж «залізна доба» набуде максимальної сили, то згідно зі священною книгою Вішну Пуране, люди будуть ненавидіти один одного через кілька монет, вони, не вагаючись, зможуть припинити дружні стосунки, вбити близьких або покі нчити з собою з абсолютно несерйозних причин. Вони перестануть цікавитися чим-небудь, крім задоволення елементарних бажань, припинять піклуватися про своїх батьків, дітей і дружин. Чи варто говорити про те, що риси людей Калі-юги вже сьогодні повною мірою виявлені у багатьох людських особах.
Щодо рис людей століття, що зароджується, то цілком можливо, що вони будуть милосерднішими і мудрішими за нас завдяки тому, що настає час відродження релігії (з чим і пов’язане настання «золотого віку»), без якої майбутнього у нас взагалі може і не бути. «Золотий вік» — це особлива милість, свого роду подарунок Бога людству, яке заблукало. Найрозумніші і найщиріші люди зможуть знайти у цей період духовне самоусвідомлення і назавжди піти з цієї планети до того, як Кали розгуляється на повну силу.
ДОВІДКА «Дня»
Мурарі Кришна дас — доктор технічних наук, науковий співробітник Міжнародного інституту Бхактиведанти. Народився у 1955 році. Закінчив політехнічний університет. Працював інженером. З юних років захоплювався філософськими і релігійними книгами. Наукова спеціалізація — штучний інтелект.
