А тепер уявiмо, що б трапилося, якби заява (деякі експерти «Дня» називають її просто неприпустимою) Віктора Андрійовича прозвучала у ті часи, коли він очолював Нацбанк або Кабмін. Повідомлення (інтернет-газети «Українська правда» з посиланням на прес-службу «Нашої України») «Ющенко прогнозує, що з весни 2002 року курс гривні «різко погіршиться» викликало б в Україні справді ефект бомби, що вибухнула. Причому ніхто б не став чекати весни. Біля валютних кіосків утворилися б не просто черги — їх брали б ледве не боєм. Адже Віктор Андрійович сказав... Навряд чи не розуміє колишній голова Нацбанку і колишній прем’єр, що це може трапитися через недотримання проголошеного бюджетного курсу і через негативне зовнішньоторговельне сальдо (До речі, за січень-листопад 2001 р., за даними Держкомстату, в оно було позитивним: експорт пе ревищував імпорт на $661,5 млн., і обидва вони виросли більше ніж на 14%, тоді як у часи правління В. Ющенка, у 2000 р., сальдо торгового балансу дійсно погіршилося до $1,7 млрд. з $2,3 млрд. у 1999 р.).
Транслюючи повчання екс-прем’єра, його прес-служба стверджувала: «Якщо уряд не знайде адекватної, ефективної відповіді на ці дві проблеми, це може призвести до «дестабілізації гривні». Але якщо раніше прості українці у це негайно б повірили і кинулися рятувати свої кровні, то сьогодні така заява сприймається як відверта спроба підставити ніжку новому уряду і його прем’єру, які без месіанського надриву «видають» непогані макроекономічні показники. Тут доречно нагадати, що, перебувачи при владі, саме Ющенко втілював «міцну гривню». Про занадто високу ціну цієї міцності та загрозливу залежність від зовнішніх ринків для вітчизняної промисловості експерти говорили вже давно. Але ось «повісити» результати цієї політики тепер, судячи з усього, пропонується на Кінаха. Гривня для В. Ющенка вже, виходить, не своя, а «чужа»?
Щоправда, деякі експерти вбачають у заяві В. Ющенка не тільки політичні мотиви, але й прагнення вплинути на ситуацію. Цю думку не можна залишити поза увагою. Важливо лише з’ясувати, на чий конкретно млин ллється вода. Судячи з тексту заяви прес- служби, метою «валютного демаршу» В. Ющенка, нарівні зі спробою спровокувати паніку, у тому числі й в урядових структурах («Проблеми бюджетного дефіциту не повинні створювати проблеми для гривні», — натякає Ющенко на відповідальність уряду А. Кінаха), був намір впливати на уряд, одночасно виключивши з гри ресурси Нацбанку. Цитуємо: «Не треба переоцінювати роль Національного банку України, який може впливати лише «на епізоди» становлення курсу гривні, а не на тенденції в українській економіці. Ющенко також висловив сподівання, що НБУ не допустить «спалення» валютних резервів країни для утримання курсу гривні». Таким чином В. Ющенко явно виступає за девальвацію гривні, а також і за інфляцію, яка неминуче за цим піде. Далі ще більше скоротиться купівельна спроможність населення, ще більше зіщулиться і без того чахлий внутрішній ринок України. Ми не будемо відповідати на запитання про те, чи співвідноситься це з програмним завданням певного блоку забезпечити єднання нації навколо ідеї побудови держави загального добробуту, а також наміру повернути цій державі довіру народу.
Між тим багатошаровість нинішньої валютно-політичної ситуації, у якій переплелися і у той же час працюють у протилежних векторах інтереси експортерів та імпортерів, дозволяє висунути ще одну версію: В. Ющенко своєю «антигривневою» позицією дає сигнал про готовність до компромісу і переговорів своїм «промисловим» опонентам з блоку «За єдУ!». Саме на цей блок зорієнтований металургійний директорат, який є наймогутнішою групою експортерів. І саме їхньому бізнесу зараз потрібна девальвація. Дивним чином ця «валютна заява» майже співпала за часом із заявою про готовність лідера «НУ» до співпраці із «За єдУ!» у майбутньому парламенті. І тут заява голови ДПАУ Миколи Азарова, що прозвучала у середу на прес- конференції Антикорупційного форуму, виглядає сенсаційною. Чи то в «За єдУ!» не всі у захопленні від союзу з «месією», чи то неучасть М. Азарова у виборах дозволяє йому поводитися логічно... Як би там не було, але головний податківець продемонстрував хорошу політичну пам’ять і підтвердив репутацію знавця реальної економічної політики: «Мене насторожують висловлювання про те, що курс гривні зірветься. Ми гривню два роки тримаємо, іноді всупереч своїм власним інтересам, і раптом ми прогнозуємо, припустимо, зрив її курсу. А коли ми два роки тому говорили: давайте подивимося тенденції, розрахуємо, підемо у цьому процесі плавно, проведемо девальвацію гривні відповідно до рівня інфляції, нас чомусь звинувачували у тому, що ми проти стійкості національної валюти. Дивно, що у нас інфляція є, причому позаминулого року значна, цього — близько 6%, а гривня чомусь ревальвується. Навіщо вона ці два роки ревальвувалася? Щоб потім водночас обвалитися, як це в нас уже було у 1998 році, наприклад? Це також якісь питання, пов’язані з лобіюванням певних інтересів... Наші найсерйозніші фінансово- економічні угруповання повинні свої економічні та фінансові інтереси виявляти на політичному рівні відкрито, публічно і прозоро. Тоді у країні з’явиться можливість формування довгострокового політичного курсу, безумовно, що враховує інтереси цих фінансово-промислових угруповань. Тому що всупереч їм не можна будувати економічну стратегію. Їхнi інтереси треба враховувати. Інакше сьогодні провалять закон про лазерні диски, завтра в алкоголі порядок не навели, потім курс гривні зірвали...»
До речі, девальвація гривні у 2002 році, за прогнозами департаменту валютного регулювання НБУ та його керівника Сергія Яременка, не перевищить 5%, тому НБУ планує переглянути прогнозний показник середнього курсу гривні на поточний рік. Як нагадав С. Яременко, при визначенні колишнього прогнозу середньорічного курсу на 2002 рік у розмірі 5,6 грн./$1, Нацбанк виходив з того, що курс на кінець року становитиме близько 5,45 грн./$1. «Маючи на кінець минулого року 5,3 грн./$1, необхідне зовсім інше значення». Таким чином, середнє буде набагато нижче, ніж 5,6 грн./$1, повідомляє Інтерфакс-Україна. Він додав, що зміна прогнозних показників дозволить уникнути помилкового інформування та орієнтування суб’єктів ринку щодо курсового прогнозу на поточний рік. За його словами, очікується, що нові остаточні прогнозні показники курсу національної валюти затвердить рада НБУ на засіданні 8 лютого.
Нагадаємо, що відповідальність за стабільність національної валюти несе Нацбанк. Загалом, Стельмаху не позаздриш — він потрапив у серйозне перехрестя інтересів.
КОМЕНТАРI
Анатолій ГАЛЬЧИНСЬКИЙ, радник Президента України, голова ради Нацбанку:
— У позиції екс-прем’єра декілька погрішностей. Потрібно насамперед враховувати те, що економічна ситуація минулого року докорінно відрізнялася від попереднього. Вперше зростання економіки відбувалося при спадаючих темпах інфляції і зміцненні валютного курсу гривні. Якісно новою була ситуація і в бюджетній сфері. Не можна забувати того, що у 2000 р. виконання бюджету значною мірою здійснювалося за рахунок інфляції: кожна четверта гривня бюджетних надходжень мала інфляційну природу. У підсумку при збільшенні ВВП на 5,8% відбулося зниження реальної заробітної плати. У 2001 р. у цьому питанні ми мали принципово інші результати: ВВП зріс на 9%, а реальна заробітна плата (за попередніми даними) на 18%.
Тепер про інше. Згоден з В.Ющенком, що економічна ситуація поточного року буде складнішою. Головним у цьому є погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури і недостатня збалансованість державного бюджету. Це зумовить зменшення темпів зростання ВВП – до 5–6% і збільшення інфляції – до 9–10%. Дещо знизиться і валютний курс гривні. У середньорічному вимірі він становитиме 5,6 грн. за долар. Однак драматизувати цю ситуацію, як це робить екс-прем’єр-міністр, не можна, 5–6% зростання ВВП – це досить пристойні з точки зору світової практики параметри економічної динаміки. Прогнозується, що і рівень інфляції в Україні буде вдвічі нижчим, ніж у Росії.
У бюджету-2002 є одна принципова перевага: кошти від приватизації не включено, як це було минулого року, до його доходної частини. Це важливий компенсуючий чинник. При серйозній роботі уряду у питаннях приватизації, реалізації існуючих тут можливостей проблема незбалансованості бюджету може бути вирішена за рахунок відповідних надходжень. Не можна не враховувати і оздоровлення політичної ситуації, яке, як правило, настає після парламентських виборів і позитивно впливає на економічні процеси, насамперед, у валютній сфері. У цьому зв’язку я думаю, що застереження В.Ющенка стосовно «обвалу» валютного курсу гривні несуть на собі скоріше за все політичне навантаження.
Сергій ЧУКМАСОВ, заступник голови Комітету ВР з економічної політики та управління народним господарством:
— Такі припущення може висувати будь-хто, тільки не колишній прем’єр і голова НБУ. На такі слова гривня, дійсно, може відреагувати. Прогнози — це не справа колишніх прем’єрів і банкірів, тому що до них прислухаються і звичайно це провокує блискавичнi наслідки. Я не думаю, що Віктор Андрійович настільки не розуміє цього, щоб виступати з такими заявами. Скоріш за все, це ініціатива «експертів», які з ним працюють і вирішили обнародувати свою версію. Разом з тим на цю тему зараз багато і небезпідставно говорять. Світова кон’юнктура на основні українські експортні товари гіршає, що може відбитися на надходженні валюти в Україну, а це автоматично викличе труднощі при наповненні бюджету. Можливо, нашаруються ще і наслідки неприйняття в четвер дійового закону про лазерні диски (прийнятий варіант нічого концептуально не вирішує, оскільки не вводить відповідальності виробника). У цьому випадку бюджет може недоотримати у сукупності мільярд гривень. Але разом з тим, було б краще, якби прес-служби не балувалися такими прогнозами. Такі особисті думки можна висловлювати в ході полеміки на вузьких засіданнях, але не публічно, тому що вони ще більше провокують спад на його очікуваннях.
