Справа американського таліба зараз у центрі уваги всього світу. Американські мас-медіа подають будь-які звістки про нього першою новиною. Його схопили в грудні минулого року під час талібського бунту у в’язницi міста Мазарі-Шаріф на півночі Афганістану. Під час сутичок загинув один співробітник ЦРУ, який перед тим допитував в’язнів. Якщо вдасться довести причетність Вокера до цієї загибелі, то американському талібові може загрожувати смертна кара. 20-річний Джон перебував в Афганістані лише півроку, про що відомо з його інтерв’ю Сі-Ен-Ен, яке він дав більше місяця тому. Перед тим упродовж двох років він навчався в Пакистані, де удосконалив знання арабської мови, якою й спілкувався з афганськими бойовиками. Вокер — його псевдонім (можливо, пов’язаний із іменем відомого кіногероя). Прізвище батька — Ліндх, тому, коли Джонові було надіслано лист, в якому вказувалася його провина, то судді не полінувалися вказати аж чотири імені свого співвітчизника. В Афганістані його також звали Сулейман Аль-Фарис та Абдул Хамід.
Зараз він знаходиться на борту американського корабля «Батаан», який прямує до Сполучених Штатів. Згідно з попередньою інформацією, його не відправлятимуть до бази на Кубі Гуантанамо, а судитимуть відповідно до американського законодавства. Усі звинувачення проти Вокера, повідомили в Міністерстві юстиції США, грунтуються на даних ним свідченнях Федеральному бюро розслідувань.
Адвокат Вокера Джордж Харрис, про якого ув’язнений американець поки що може тільки здогадуватися, уже висунув низку скарг до місцевої Феміди. Він звернув увагу, що Джону не було надано адвоката упродовж більше ніж 45-денного утримання під охороною. До того ж, на його переконання, американська влада ігнорує принцип презумпції невинності.
Тим часом зараз розгоряється ще одна суперечка, пов’язана з п’ятдесятьма полоненими талібами та бійцями «Аль Каїда», яких утримують на Кубі. Працівники «Х’юман Райтс Вотч» звернулися з листом до міністра оборони США Дональда Рамсфельда, в якому піддається жорсткій критиці той факт, що перед відправкою до Гуантанамо арештантів закували в кайдани та наділи їм на голови непрозорі капюшони. Представники Пентагону, утім, твердять, що «затримані отримують харчі, які відповідають їхній традиційній кухні, роблять фізичні вправи, в них є можливість користуватися душем й, у разі необхідності, звертатися за допомогою до лікаря».
