У галереї «Кроки... на... зустріч» відкрилася персональна виставка Ніни Максимової, київської художниці-графіка, під назвою «Лірична лінія». Дійсно — свої малюнки, дивно привабливі, поетичні, романтичні, Ніна Максимова створює передусім лінією —гнучкою, витонченою й точною. Що ж до сюжетів, то їх джерел — безліч, а найлюбиміші — Біблія, легенди «артурівського циклу» і — з цього циклу витягнута, але цілком самостійна — історія Трістана та Ізольди («Благовіщання», «Суламіф», «Намисто»). Проте малюнки Ніни Максимової завжди — не стільки точна ілюстрація, скільки фантазія на тему. Саме тому багато які з її робiт не тільки спочатку безіменні, але й володіють гранично обтічним сюжетом — його можна витлумачити абсолютно по-різному, причому все це трактування буде абсолютно вірне («Захід», «Венецiя», «Голова в хмарах»). Проте головним тут (як і скрізь у Ніни Максимової) виявляється не стільки відображена подія, скільки певний настрій, збережений і переданий художницею.
