Постать композитора Дмитра Бортнянського займає особливе місце в історії музичної культури. Народився в Україні 250 років тому, навчався в Італії, жив і працював у Петербурзі. Як українці, так і росіяни можуть рівною мірою вважати Бортнянського національним класиком, оскільки безперечним є значення його діяльності у професійному музичного розвитку обох цих народів.
Деякий час він обіймав посаду головного капельмейстера при дворі майбутнього імператора Павла I, дружина якого, Марія Федорівна, була відомою прихильницею мистецтва і навіть непоганою музиканткою; потім став на чолі славетної Придворної співацької капели (нині — Академічної капели ім. М.Глінки), якою керував упродовж тридцяти років. Крім блискучого володіння композиторським та виконавським музичним мистецтвом, Бортнянський знав п’ять іноземних мов, був визнаним знавцем живопису, членом Академії художеств. Під керівництвом Бортнянського відбувалося історичне реформування православного церковного співу на теренах Російської імперії.
Придворна співацька капела, заснована ще Петром I, за часів керування Бортнянського досягла особливого розквіту. Всі співаки капели (яка на дев’яносто відсотків складалася з українців), були високопрофесійними музикантами, здатними виконувати найскладніші музичні твори. І хоча у композиторському доробку Д.Бортнянського представлено всі музичні жанри того часу — він писав і опери на французький та італійський текст, і вокальні та інструментальні твори, — справжніми шедеврами є саме його духовні хорові концерти, втілення високого мистецтва європейської поліфонії та традицій українського хорового співу.
Феномен Бортнянського полягає і в тому, що з роками інтерес до його творчого доробку не слабшає, а навпаки, все більш посилюється — виконується все більше його творів, у тому числі й раніше невідомих, віднайдених в архівах. І це відбувається не тільки в Україні та Росії — інтерес до композитора зростає в усьому світі. Це підкреслює той факт, що нинішній ювілейний рік проголошений ЮНЕСКО роком Бортнянського.
Організатори фестивалю «Дмитро Бортнянський і світова музична культура», який відбувся 5 — 11 грудня, доклали багато зусиль для того, щоб найповніше висвітлити творчу особистість композитора, значення його діяльності в історичному та сучасному культурному контексті. У рамках проекту відбулася і наукова конференція, де серед запрошених були як провідні музикознавці з різних регіонів України, так і відомі дослідники творчості композитора з Москви та Санкт-Петербурга. Була ідея запросити до Києва і Академічну капелу ім. М.Глінки, але в теперішні часи це виявилося занадто дорогим задоволенням з погляду «культурних» чиновників обох країн. Але, на щастя, до Києва від керівника капели В. Чернушенка змогли потрапити ноти невідомих раніше в Україні творів композитора, які було виконано на фестивалі.
Музика Д. Бортнянського звучала не тільки в Києві — урочисте відкриття фестивалю вiдбулося в Глухові, на батьківщині композитора. Саме тут у ХVIII ст. була відома Глухівська співацька школа, з якої зазвичай і добиралися хлопчики для придворної капели в Петербурзі. Приємно, що й сьогодні музичні традиції цього чудового міста продовжуються в діяльності місцевих колективів, які взяли участь у фестивалі, — Народного хору духовної музики та молодіжного вокального ансамблю під керуванням Катерини Кобзар, інструментального ансамблю Глухівської школи мистецтв (керівник — Михайло Смоленський).
Муза великого Маестро навідалася і до Чернігова, де прозвучав один із найяскравіших музичних колективів фестивалю — Чернігівський камерний хор, який має ім’я Д. Бортнянського (керівник — Любомир Боднарук). Також виступив дитячий хор «Сяйво» із Ніжина (керівник — Сергій Голуб) та київські музиканти.
Як зазначалося, творчий доробок Бортнянського містить багато творів різних жанрів. Камерні інструментальні та вокальні твори були представлені в залі київського Будинку вчених на концерті ансамблю солістів «Київська камерата» (керівник — Валерій Матюхін). Втіленню в творчості Маестро світської тематики «галантного століття» було присвячено перше відділення наступного концерту в Малому залі філармонії — колективом «Камерної опери» (художній керівник — Наталія Свириденко) була представлена сцена та фінал першої дії опери «Сокіл». Я гадаю, що всі присутні в залі отримали велике задоволення від цієї жвавої, динамічної вистави, блискучої комедійної гри акторів-солістів та чудового акомпанементу інструментального ансамблю, звучання якого підтримувало повну асоціацію з оперною виставою ХVIII століття. Каскад галантно-вишуканих вражень був продовжений у виступах Світлани Шабалтіної (клавесин) та співачки Тамари Коваль, яка дуже артистично презентувала декілька романсів на вірші Ф.Г.Лаферм’єра. Другий же відділ цього концерту, за висловом одного з організаторів, був сходженням «від земного до небесного» — в ньому прозвучали духовні твори у виконанні дитячих та молодіжних хорових колективів. Досить значну програму творів Бортнянського представив Народний художній хор «Вогник» (керівник — Світлана Степаненко). Наступний же колектив — молодіжно-дитячий хор «Відлуння» храму Пресвятої Трійці м. Дрогобича (регент — Надія Бунь) — виявився справжнім одкровенням, відкриттям фестивалю. Світле, дзвінке, повне містичного натхнення звучання дитячих голосів поєднується у виконанні колективу з бездоганністю інтонування та стрункістю вокального ансамблю. Виступ «Відлуння» навів мене на думки про особливу манеру і традиції високопрофесійного церковного співу, який попри все зберігся-таки в Україні і в наш час має надію на своє відродження. Подією фестивалю був і виступ змішаного хору Київського музичного училища ім. Р. М. Гліера (керівник — Зоя Томпсон), який саме в цей день відзначав рік із дня своєї першої появи перед публікою.
Цілком органічним, логічним завершенням фестивальної програми був великий хоровий концерт у Колонному залі Національної філармонії. На ньому була представлена низка геніальних шедеврів Майстра та ціле сузір’я високопрофесійних хорових колективів — змішаний хор Національної радіокомпанії України (художній керівник — Віктор Скоромний), хор Києво-Михайлівського Золотоверхого собору (регент — Мстислав Юрченко), як завжди яскравий і хвилюючий жіночий хор Київського музичного училища під керуванням Галини Горбатенко. У виконанні хору «Хрещатик» (керівник — Лариса Бухонська) вперше в Україні прозвучали фрагменти «Німецької обідні», ще раз порадував слухачів виступ Чернігівського камерного хору. Величним заключним акордом концерту і всього фестивалю також вперше в Україні прозвучав Концерт для двох хорів з оркестром «Тебе, Бога, хвалимо» у виконанні безперечного лідера сучасного хорового процесу в Україні — Національної академічної капели «Думка» (керівник — Євген Савчук).
