29 листопада 2001 року на прес-конференції в Інтерфакс-Україна фактично стартувала передвиборна кампанія нового політичного об’єднання (НПО), раніше відомого як НЛО (нове ліберальне об’єднання). У прес- релізі було сказано, що представники «нового покоління» українських політиків на чолі з Валерієм Хорошковським переходять до публічних дій, оголошуючи всеукраїнський кадровий конкурс із формування списку нового політичного об’єднання.
«Нові політики» вирішили використати і нові технології у спілкуванні з майбутніми прихильниками, а саме віртуальний простір Інтернету. Незвичність подібного заходу в Україні викликала живу зацікавленість до конкурсу з боку політиків, молоді, керівників «підприємств нового типу», до яких, передусім, звертаються організатори конкурсу. Ми вирішили проаналізувати, наскільки реально здійснити подібний проект сьогодні в українському суспільстві.
Відомо, що ефективність передвиборчої кампанії багато в чому залежить від правильно підібраних способів впливу на виборців. У такому контексті проект народного депутата України Валерія Хорошковського заслуговує серйозної уваги. Дійсно йдеться про нову технологію формування «партійного» списку — конкурс, внаслідок якого за три етапи відберуть 55 кандидатур, які поповнять виборчий список на майбутніх березневих виборах до Верховної Ради у 2002 році.
Проект всеукраїнського відкритого кадрового конкурсу має ряд позитивів та негативів, аналізуючи які, можна спрогнозувати розвиток подій на найближчий місяць, адже організатори конкурсу вирішили провести всі етапи ще цього року, оголосивши в Інтернеті про перенесення фіналу на кінець грудня.
По-перше, відкритий кадровий конкурс — це пошук нових енергійних людей, які й становлять соціальну базу ліберального руху. У своєму інтерв’ю лідер НПО В.Хорошковський підкреслив, що країна перебуває сьогодні у тій фазі, коли потрібні люди, які вміють заробляти гроші, а не ті, хто бажає їх перерозподіляти. Зібрати таких людей та вивести країну на новий рівень розвитку — і є місією усього нашого об’єднання.
По-друге, кадровий відбір за допомогою Інтернету гарантує, що склад об’єднання поповниться високоінтелектуальною частиною українського суспільства, яка вже освоїла сучасні комунікаційні технології і живе у реаліях нового віку. Вадим Гуржос, голова оргкомітету конкурсу, підкреслив в одному із своїх інтерв’ю, що таким чином вдасться зрівняти шанси для всіх. Інтернет дозволить будь-якій людині протягом найкоротшого часу стати учасником нашого конкурсу. Де б він не жив — у Львові, Донецьку, Запоріжжі, Харкові, Красноперекопську, — досить сісти за комп’ютер, зайти на наш сайт www.konkurs.org.ua, заповнити реєстраційну анкету — й ти учасник конкурсу! Ті ж, хто не має прямого доступу до Інтернету, дізнаються про конкурс із газет, і від того, наскільки вони будуть винахідливими та кмітливими, буде залежати їх участь, для багатьох саме це стане першим етапом.
Варто звернути увагу і на своєчасність подібної ініціативи. В Україні спостерігається постійно зростаюча зацікавленість до вдосконалення своїх професійних знань, кар’єрного росту в молодіжному середовищі, підвищується престиж управлінської і суспільної діяльності. Безумовно, організатори конкурсу зацікавлені у формуванні виборчого списку людьми, які, за їхніми словами, здатні діяти самостійно, ні від кого не залежати, які вже добилися певних успіхів у своїх сферах діяльності.
До речі, голова оргкомітету кадрового конкурсу Вадим Гуржос, якщо судити з недавньої публікації у «Фактах», виявив себе у бізнесі, як енергійний керівник і антикризовий менеджер. Таке «кадрове рішення» говорить про те, що «нові ліберали» цілком усвідомлюють, що за такі короткі строки проведення такого масштабного заходу вимагає неабияких організаторських зусиль і чіткої координації дій великої кількості людей. Нагадаємо, що конкурс проводиться протягом місяця з 1 по 29 грудня.
Давайте розглянемо і зворотну сторону: під час висунення вимог до майбутніх кандидатів повністю відсутні пункти, які несуть ідеологічну ідентифікацію. Це означає, що люди, які заповнили анкети, які пройшли конкурсний відбір та які претендують на входження до передвиборних списків, можуть дотримуватися діаметрально протилежних політичних поглядів.
Конкурс орієнтовано виключно на молоде покоління, мабуть, не випадково під час відбіркового етапу використовується Інтернет. Однак досвід виборів у пострадянських країнах (Україна не виняток) говорить про слабку підтримку об’єднань молодих політиків виборцями і, на жаль, про слабку політичну активність самої молоді.
Популярність ліберальної ідеї (а саме вона закладена в основу ініціативи Хорошковського) в Україні мінімальна. Досвід функціонування ліберальних і ліберально-демократичних політичних структур, участь їх у виборах свідчить, що максимально можливий відсоток голосів ліберального електорату становить не більше 2 — 3%.
Є деякі претензії і до технології відбору. Дійсно, використання мережі Інтернет робить відбіркові процедури мобільними та швидкими, але зараз поширення Інтернету в Україні нерівномірне, а це позначиться на представництві сільських жителів на конкурсі, а потім і у виборчому списку.
Треба також відзначити, що при голосуванні за партійними списками велике значення має внесення до нього «людей з ім’ям», з якими асоціюється певний політико-ідеологічний напрям. У даній ситуації чесне виконання процедури, передбаченої Положенням про конкурс, призведе до того, що до списку попадуть здібні, талановиті, які вміють приймати рішення, але нікому невідомі люди.
Як бачите, у проекту нового ліберального об’єднання є всі шанси на реалізацію, навіть за такі короткі строки, викликають сумніви тільки якісні результати подібного заходу. Думаю, ніхто не наважиться зараз передбачити точно, що ж із цієї ідеї вийде, але ось те, що в Україні з’явилася нова політична ініціатива, яка належить «новому поколінню», можна сказати з цілковитою певністю.
