Учора профспілка працівників Національної Академії наук вже втретє вийшла на пікетування — цього разу під стіни Кабінету Міністрів, де в цей час керівництво НАН вело переговори з віце-прем’єр-міністром Володимиром Семиноженком.
Як повідомили пікетники, причина протесту криється в тому, що обсяг фінансування сфери науки зменшується з кожним роком. Згідно з положеннями Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і останнім указом Президента, фінансування науки з держбюджету, потреба наукової сфери має становити 1,7% ВВП. Що, за словами молодшого наукового співробітника Інституту проблем матеріалознавства Наталі Ляшенко, наближається до світових стандартів (2% ВВП). Тим часом, у минулому році цей показник був у 4,7 раза нижче встановленого законом (0,36%), а в проекті «свіжого» бюджету витрати наукової сфери визначені в розмірі 0,29% ВВП. Правда, в першому читанні законопроекту про бюджет законодавці вирішили додати до вищезгаданої суми ще 100 млн. гривень, однак згодом рішенням Кабміну поправку було анульовано. Не дивно, що подібне відношення до сфери науки (незважаючи на неодноразові обіцянки урядових чинів «в наступному році» виправити ситуацію) призводить, за словами провідного наукового співробітника Інституту соціології Анатолія Арсеєнка, до цілого ряду проблем. Так, зокрема, з кожним роком меншає кількість молодих аспірантів, що в результаті провокує тотальне старіння кадрів. Навіть тих молодих ентузіастів, які все ж йдуть в аспірантуру, відзначив А. Арсеєнко, Академія в основному готує «для закордону». Наприклад, кожний сьомий програміст, що працює в США, є випускником харківських вузів. «Світ у ХХI столітті входить в інформаційну економіку, яка передбачає розвиток провідних галузей — таких, наприклад, як кібернетика і математика. В Україні ж, де в 50-х роках було створено перший у світі комп’ютер, ці науки фактично знищені», — сказав А. Арсеєнко. Така ситуація, за словами членів НАН, спровокована низьким рівнем аспірантських стипендій, відсутністю системи заохочення (грантів) для молодих наукових працівників — з необхідних 24 млн. гривень уряд зміг виділити лише дев’ять. Якщо держава не має можливості фінансового заохочення молодих кадрів, значною допомогою, на думку членів профспілки, стало б будівництво житла, як наприклад, це робиться в Росії. Однак за останні 10 років, за їх словами, НАН не отримала жодного нового квадратного метра, в столиці ж Кабінет Міністрів взагалі не дав дозволу місцевій владі виділити житлоплощу молодим науковим працівникам навіть на умовах довгострокового кредиту
За словами членів профспілки, Національна Академія має великий досвід проведення пікетів — подібна акція проходила в минулому році під час прийняття бюджету-2001, причому практично ніяких змін у перспективах існування (точніше, виживання) наукової сфери пікетники так і не домоглися. Таке регулярне ігнорування вимог наукових працівників «як мінімум» буде і надалі ставити під сумнів саме існування української науки. У верхах на фоні лозунгів про неї як про «стратегічну» суспільну сферу обіцяні інвестиції з року в рік залишаються «паперовими».
