Автор А. САБО проводить паралелі між нацизмом та сталінізмом, зовні проклинаючи обидві форми тоталітаризму, але залишається враження, що нацизм йому «ближчий», якщо хочете, «симпатичніший».
Є фундаментальний факт — саме Гітлер пішов війною на СРСР. Народи Союзу захищали свою землю; і що, ми хочемо сказати фашисти — «люди», і «злість» наша не благородною була? Так, мимоволі перемога над фашизмом (нацизмом) зміцнила сталінський тоталітаризм. А.Сабо ставиться до В.Суворова майже як до класика сучасної історичної науки. Але чи варто йому відсилати допитливий розум до дослідника, опуси якого — белетристика з використанням фактів, що «підганялися» під висвітлювану тему; але ж величезний масив «непотрібних» фактів опинився за кадром.
Ніхто не стане заперечувати, що Ленін стояв біля джерел терору в Радянській Росії, але фраза Герiнга облетіла весь світ і є дуже показовою. Хіба нацисти не діяли терористичними методами (заборона всіх партій, знищення «шкідливої» для німців літератури, концтабори вже навеснi 1933 року приймали політичних противників, знищення євреїв — Холокост, розбійницькі методи на окупованих територіях...). А «торгівля та підприємництво» на окупованих, підкреслюємо, територіях Європи, спалені міста й села...
Нам здається, що аморально й безглуздо ставити питання в такому ключі — який тоталітаризм «краще». Будь-який лікар вам скаже — не можна вибирати між холерою та чумою (обидві «краще»?!). Але з цього не випливає, що хвороби однакові за своєю природою. Факт «видачi пенсiй вдовам заколотникiв вельми сумнiвний». Також страшні порівняння сталінських і нацистських таборів — той самий шановний О.Солженіцин часто любив епатувати публіку некоректними порівняннями. Доводимо до відома автора (сентенція щодо матеріалу про Я. Галана) — саме в радянській літературі підкреслювалося, що його вбили саме бандерівці. Щодо М.Кузнєцова — так, неоднозначна фігура, але автору матеріалу про нього (С. Таратухін) вдалося показати тi непростi обставини, в який діяв розвідник. А. Сабо повторює гестапiвськi формулювання — «теракти»(!).
Окремо скажемо про фашистів, які «не мали часу розвернутися». Ось чисто нацистські «явища»: понад 20 мільйона загиблих радянських громадян (є дані — близько 30 мільйонів), 6 мільйонів поляків, 6 мільйонів євреїв, 1,8 мільйона громадян Югославії, сотні тисяч чехів, словаків, французів, англійців, американців... Нарешті, понад 9 мільйонів загиблих німців, які стали заручниками Гітлера та його партії. Мабуть, подальші коментарі є зайвими?
